Кухоль
Ку́холь, зменш.-пестл. ку́хлик (від пол. kufel < сер.-в.-нім. küefel < дав.-в.-нім. kuofa — «бочка», «кухва»[1]) або кру́жка[2] (від прсл. krǫgь[3]), також розм. ква́рта[4][5] — товстостінний глиняний, металевий, а згодом скляний, посуд з ручкою для вживання напоїв (молока, меду, пива). Місткість кухля здебільшого 0,5-1 л.
Коно́вка або коні́вка — висока, здебільшого звужена вгорі кварта[6].
На пивний кухоль нерідко наносять символіку пивоварної компанії або сорту пива, тому кухлі найчастіше використовуються виробниками пива для просування свого товару на ринку шляхом постачання торговельним підприємствам. Також такі кухлі розігруються ними в ході різних рекламних акцій. Для підставки під пивний кухоль використовують бірдекель.
-
Алюмінієвий кухоль. 1930-ті рр. -
Емальований кухоль -
Класичний пивний кухоль -
Металевий пивний кухоль з кришкою -
Кінва — дерев'яний кухоль -
«Жаб'ячий кухоль» — засіб для розіграшу -
Поштова марка "Кварта, R", Пошта України, 2007 рік -
Курортний кухоль -
Курортна бюветниця
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
- ↑ Кружка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ КРУЖКА — ЕТИМОЛОГІЯ | Горох — українські словники. goroh.pp.ua (укр.). Процитовано 14 лютого 2025.
- ↑ Кварта // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Кварта // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- ↑ Коновка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Кухоль // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. [Архівовано 23 грудня 2016 у Wayback Machine.]