Верч

Верч — весільний хліб, різновид калача^[1], лежня, який готували на Поліссі. Хліб слугував для обміну між родинами під час весілля: наречений привозив його для тещі, а наречена — для свекрухи. Хліб мав овальну форму, рідко оздоблювався прикрасами.

Примітки

↑ * Верч // Українська минувшина. Ілюстрований етнографічний довідник. 2-е вид. / А. П. Пономарьов, Л. Ф. Артюх, Т. В. Косміна та ін. — К.: Либідь, 1994. — С. 103. — ISBN 5-325-00592-8

Посилання

Верч // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Верч // Знаки української етнокультури: словник-довідник / Віталій Жайворонок; НАН України, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні. — Київ: Довіра, 2006. — С. 78. — 703 с. — ISBN 966-507-195-5
Обрядова їжа // Культура і побут населення України: навч. посіб. для вузів / В. І. Наулко (кер.), Л. Ф. Артюх, В. Ф. Горленко [та ін.] ; [голов. ред. С. В. Головко]. — Вид. 2-ге, допов. та переробл. — Київ: Либідь, 1993. — С. 145. — ISBN 5-325-00304-6

[1] * Верч // Українська минувшина. Ілюстрований етнографічний довідник. 2-е вид. / А. П. Пономарьов, Л. Ф. Артюх, Т. В. Косміна та ін. — К.: Либідь, 1994. — С. 103. — ISBN 5-325-00592-8

[1]