Бергельмір (супутник)
Зовнішній вигляд
| Бергельмір | |
|---|---|
| Bergelmir | |
Бергельмір, фото зроблене космічним кораблем Кассіні у вересні 2014 року | |
| Дані про відкриття | |
| Дата відкриття | 12 грудня 2004 року[1] |
| Відкривач(і) | Скотт Шеппард, Девід Джевітт, Джен Кліна[1] |
| Планета | Сатурн |
| Номер | XXXVIII |
| Орбітальні характеристики[4] | |
| Велика піввісь | 19 372 000 км |
| Перицентр | 16 427 000 км |
| Апоцентр | 22 317 000 км[2] |
| Орбітальний період | −1006,659 діб[3] |
| Ексцентриситет орбіти | 0,152 |
| Нахил орбіти | 157° до площини екліптики (134° до площини екватора планети) |
| Фізичні характеристики[5] | |
| Видима зоряна величина | 24,2 |
| Діаметр | 6 км |
| Середній радіус | 3 км |
| Альбедо | 0,06 |
| Атмосфера | відсутня |
| Інші позначення | |
| S/2004 S 15 | |
Бергельмір, також Сатурн XXXVIII (лат. Bergelmir, давньоскан. Bergelmir) — сорок шостий за віддаленістю від планети[6] природний супутник Сатурна. Відкритий 12 грудня 2004 року Скоттом Шеппардом, Девідом Джевіттом і Дженом Кліна.
Назву супутник отримав у квітні 2007 року. У скандинавській міфології Бергельмір — велетень, син Трудгельміра, онук Іміра, єдиний велетень, який вижив після вбивства Іміра, став засновником нового роду йотунів.
Бергельмір належить до скандинавської групи нерегулярних супутників Сатурна (підгрупа Скаді).
- ↑ а б http://planetarynames.wr.usgs.gov/append7.html
- ↑ Перицентр і апоцентр обчислені за формулами , , де — довжина великої півосі орбіти, — ексцентриситет орбіти; значення округлені до тисяч кілометрів.
- ↑ Негативний період обертання означає, що супутник рухається в напрямку, протилежному до напрямку добового обертання Сатурна.
- ↑ Відповідна стаття в англійській Вікіпедії
- ↑ http://www.dtm.ciw.edu/users/sheppard/satellites/satsatdata.html
- ↑ За довжиною великої півосі орбіти [1] [Архівовано 2011-09-26 у Wayback Machine.].
- Супутники Сатурна. Дані Інституту астрономії [Архівовано 6 жовтня 2011 у WebCite](англ.)
- Циркуляр МАС №8523: Нові супутники Сатурна[недоступне посилання з лютого 2019] (оголошення про відкриття) (англ.)
- Циркуляр МАС №8826: Назви нових супутників Сатурна і Юпітера[недоступне посилання з лютого 2019](англ.)
- Електронний циркуляр ЦМП №2005-J13: Дванадцять нових супутників Сатурна [Архівовано 29 травня 2012 у Archive.is](англ.)
| Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
