Перейти до вмісту

WASP-12b

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.


WASP-12b
Екзопланета Перелік екзопланет

Порівняння розмірів Юпітера (ліворуч) та WASP-12b (праворуч).
Материнська зоря
Сузір'яВізничий
Пряме піднесення(α)06г 30х 33с
Схилення(δ)+29° 40′ 20″
Видима величина(mV)11.69
Відстань871[1] св.р
(267 пс)
Спектральний класG0
Маса(m)1.35 ± 0.14 M☉
Радіус(r)1.57 ± 0.07 R☉
Ефективна температура(T) 6300+200
−100 K
Металічність[Fe/H]0.30+0.05
−0.15
Елементи орбіти
Велика піввісь(a) 0.0229 ± 0.0008 а.о.
(3.43 Гм)
    0.086 мас
Періастр (q) 0.0218 а.о.
(3.26 Гм)
Апоастр (Q) 0.0240 а.о.
Ексцентриситет орбіти (e)0.049 ± 0.015
Орбітальний період(P) 1.091423 ± 3e-6 діб
    (26.19415 год)
Нахил орбіти (i)83.1+1.4
−1.1°
Аргумент періастра (ω)−74+13
−10°
Час транзиту (Tt)2454508.9761 ± 0.0002 JD
Фізичні характеристики планети
Маса(m)1.39 ± 0.04[2] MJ
Радіус(r)1.83+0.06
−0.07[3] RJ
Густина(ρ)326 кг/м3
Гравітація на поверхні(g)1.16 g
Температура на поверхні (T) 2525[4] K
Інформація про відкриття
Дата відкриття 1 квітня 2008[5]
Відкривач(і) Cameron et al. (SuperWASP)
Спосіб відкриття транзитний метод
Місце відкриття SAAO
Статус відкриття Опубліковано[4]
Джерела
Енциклопедія
позасонячних планет		дані для WASP-12b
SIMBADдані для WASP-12b

WASP-12b — екзопланета, що обертається навколо зорі WASP-12. Відкрита транзитним методом у рамках проєкту SuperWASP. Про її відкриття було оголошено 1 квітня 2008 р. Вона надзвичайно близька до материнської зорі (0,022 — 0,24 а.о., або 1/44 радіусу орбіти Землі навколо Сонця), її радіус становить 183 % від радіусу Юпітера, а її маса більша за масу останнього на 39 %. Планеті потрібно трохи більше ніж одна доба, щоб здійснити повний оберт по орбіті навколо зорі. Дана планета розташована настільки близько до материнської зорі, що припливні сили з боку останньої деформують тіло планети до форми яйця й стягують на зорю речовину з атмосфери планети зі швидкістю близько 10−7 MJ (це приблизно 189×1015 тонн) на рік. Так званий «припливний розігрів» та потужне опромінення з боку близької зорі поверхні планети забезпечують поверхневу температуру останньої на рівні близько 2500 K[6][7][8].

Орбіта

[ред. | ред. код]
Мистецьке зображення поглинання планети of WASP-12b зорею WASP-12.

У 2012 році дослідження, яке використовувало ефект Россітера - Маклафліна(інші мови), встановило, що орбіта планети WASP-12b сильно нахилена щодо екваторіальної площини її зорі на 59+15
−20. Це означає, що орбіта планети сильно відрізняється від орбіти більшості планет, що обертаються навколо зір, і має великий нахил[9].

Дослідження 2019 року показало, що час між двома транзитами планети, тобто між її проходом перед зорею, зменшився на 29 ± 2 мілісекунди кожного року з моменту відкриття планети у 2008 році. У 2020 році цей показник було оновлено до 32,53 ± 1,62 мілісекунди на рік, що дозволяє оцінити вік планети як 2,90 ± 0,14 мільйона років[10]. Це дослідження також показало, що орбіта планети WASP-12b поступово руйнується через припливні сили між планетою і її зорею, WASP-12. З кожним роком орбітальний період планети стає коротшим, і вона поступово наближається до своєї зорі, поки зрештою не стане її частиною. Цей процес руйнування відбувається набагато швидше, ніж у планети WASP-19b, для якої дані не показують подібного ефекту[11][12]. У 2022 році швидкість руйнування орбіти була уточнена до 29,81 ± 0,94 мілісекунди на рік, що дає оцінку віку планети як 3,16 ± 0,10 мільйона років[13].

Вміст вуглецю

[ред. | ред. код]

У 2010 році було опубліковано дослідження, яке вказує на те, що планета WASP-12b має підвищене співвідношення вуглецю до кисню (C/O), яке значно вище за те, що має Сонце. Це вказує на те, що планета багата вуглецем. Співвідношення C/O для цієї планети становить близько 1, в той час, як для Сонця це значення — 0,54. Такий високий рівень вуглецю може свідчити про те, що в зоряній системі могли формуватися планети, багаті на вуглець. Один із дослідників цього дослідження зауважив, що «якщо вуглецю на планеті більше, ніж кисню, це може призвести до утворення каменів з чистого вуглецю, таких як алмаз або графіт»[14][15].

У публікації також зазначено: «Хоча вуглецеві гігантські планети, подібні до WASP-12b, ще не були виявлені, теорія передбачає існування планет з переважно вуглецевим складом. Наприклад, планети розміру Землі, багаті на вуглець, можуть мати графітні або алмазні ядра замість силікатного складу Землі». Ці зауваження привернули велику увагу засобів масової інформації, деякі з яких навіть називали WASP-12b «діамантовою планетою»[14][16].

Вміст вуглецю на планеті переважно зосереджений в її атмосфері у вигляді оксиду вуглецю та метану. Це дослідження було опубліковане в журналі Nature[17].

Супутник

[ред. | ред. код]
Гаряча, багата на вуглець планета WASP-12b та її зоря-господар. (Колір екзопланети був невідомий на момент створення цієї роботи)

WASP-12 b 1 — гіпотетичний природний супутник екзопланети WASP-12b, розташований на відстані 870 світлових років (270 парсек) від Сонця. Припущення про існування супутника ґрунтується на деталях кривої блиску зорі, що спостерігається під час проходження планети через її диск: іноді цей блиск трохи підвищується (амплітуда 0,0015m), що може бути наслідком заходу супутника за диск планети (або проходження перед диском). Інші можливі пояснення — це проходження планети через зоряні плями або зміна площі її видимого диска через її неідеальну форму та обертання. Однак обидва ці варіанти дослідники визнали малоймовірними: площа видимого диска планети під час проходження не може змінюватися, оскільки вона дуже близька до зорі (0,023 а. о.) і, відповідно, повинна перебувати в приливному захопленні, а плями не могли б забезпечити спостережувану сталість амплітуди, профілю та тривалості підвищень блиску[18].

За амплітудою підвищення блиску можна розрахувати, яку частину площі диска зорі покриває супутник. Ці дані вказують на його гігантські розміри: третину розміру планети, 6,4 розміру Землі або 0,57 розміру Юпітера. Пошуки періодичності в моментах підвищення блиску дали можливі значення періоду в 0,09 та 0,084 земних доби[18].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ The Planets. www.webcitation.org. Процитовано 31 березня 2025.
  2. ↑ The Planets. www.webcitation.org. Процитовано 31 березня 2025.
  3. ↑ The Planets. www.webcitation.org. Процитовано 31 березня 2025.
  4. ↑ а б Hebb, L.; Collier-Cameron, A.; Loeillet, B.; Pollacco, D.; Hébrard, G.; Street, R. A.; Bouchy, F.; Stempels, H. C.; Moutou, C.; Simpson, E.; Udry, S.; Joshi, Y. C.; West, R. G.; Skillen, I.; Wilson, D. J. (03/2009). WASP-12b: The Hottest Transiting Extrasolar Planet Yet Discovered - ADS (англ.). Т. 693. The Astrophysical Journal. с. 1920—1928. arXiv:0812.3240. Bibcode:2009ApJ...693.1920H. doi:10.1088/0004-637X/693/2/1920.
  5. ↑ The Planets. www.webcitation.org. Процитовано 31 березня 2025.
  6. ↑ WASP-12 b: An Egg-shaped Exoplanet - NASA Science (амер.). 17 липня 2016. Процитовано 31 березня 2025.
  7. ↑ The Planets. www.webcitation.org. Процитовано 31 березня 2025.
  8. ↑ Li, Shu-lin; Miller, N.; Lin, Douglas N. C. & Fortney, Jonathan J. (2010), WASP-12b as a prolate, inflated and disrupting planet from tidal dissipation, Nature, 463 (7284): 1054—1056, doi:10.1038/nature08715, PMID 20182506.
  9. ↑ Albrecht, Simon; Winn, Joshua N.; Johnson, John A.; Howard, Andrew W.; Marcy, Geoffrey W.; Butler, R. Paul; Arriagada, Pamela; Crane, Jeffrey D.; Shectman, Stephen A.; Thompson, Ian B.; Hirano, Teruyuki; Bakos, Gaspar; Hartman, Joel D. (09/2012). Obliquities of Hot Jupiter Host Stars: Evidence for Tidal Interactions and Primordial Misalignments - ADS (англ.). Т. 757. The Astrophysical Journal. с. 18. arXiv:1206.6105. Bibcode:2012ApJ...757...18A. doi:10.1088/0004-637X/757/1/18.
  10. ↑ Turner, Jake D.; Ridden-Harper, Andrew; Jayawardhana, Ray (02/2021). Decaying Orbit of the Hot Jupiter WASP-12b: Confirmation with TESS Observations - ADS (англ.). Т. 161. The Astronomical Journal. с. 72. arXiv:2012.02211. Bibcode:2021AJ....161...72T. doi:10.3847/1538-3881/abd178.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  11. ↑ waspplanets (26 листопада 2019). The orbit of WASP-12b is decaying. WASP Planets (англ.). Процитовано 31 березня 2025.
  12. ↑ Yee, Samuel W.; Winn, Joshua N.; Knutson, Heather A.; Patra, Kishore C.; Vissapragada, Shreyas; Zhang, Michael M.; Holman, Matthew J.; Shporer, Avi; Wright, Jason T. (2019-12). The Orbit of WASP-12b Is Decaying. The Astrophysical Journal Letters (англ.). 888 (1): L5. doi:10.3847/2041-8213/ab5c16. ISSN 2041-8205.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  13. ↑ Wong, Ian; Shporer, Avi; Vissapragada, Shreyas; Greklek-McKeon, Michael; Knutson, Heather A.; Winn, Joshua N.; Benneke, Björn (04/2022). TESS Revisits WASP-12: Updated Orbital Decay Rate and Constraints on Atmospheric Variability - ADS (англ.). Т. 163. The Astronomical Journal. с. 175. arXiv:2201.08370. Bibcode:2022AJ....163..175W. doi:10.3847/1538-3881/ac5680.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  14. ↑ а б Madhusudhan, Nikku; Harrington, Joseph; Stevenson, Kevin B.; Nymeyer, Sarah; Campo, Christopher J.; Wheatley, Peter J.; Deming, Drake; Blecic, Jasmina; Hardy, Ryan A.; Lust, Nate B.; Anderson, David R.; Collier-Cameron, Andrew; Britt, Christopher B. T.; Bowman, William C.; Hebb, Leslie; Hellier, Coel; Maxted, Pierre F. L.; Pollacco, Don; West, Richard G. (01/2011). A high C/O ratio and weak thermal inversion in the atmosphere of exoplanet WASP-12b - ADS (англ.). Т. 469. Nature. с. 64—67. arXiv:1012.1603. Bibcode:2011Natur.469...64M. doi:10.1038/nature09602.
  15. ↑ Carbon-Rich Planet: A Girl's Best Friend?. U.S. News & World Report L.P. (англ.). 2010.
  16. ↑ Diamond planet found by Keele Uni (брит.). 9 грудня 2010. Процитовано 31 березня 2025.
  17. ↑ Exoplanet Strikes Carbon Pay Dirt. Scientific American (англ.). Процитовано 31 березня 2025.
  18. ↑ а б Sokov, E. N.; Vereshchagina, I. A.; Gnedin, Yu. N.; Devyatkin, A. V.; Gorshanov, D. L.; Slesarenko, V. Yu.; Ivanov, A. V.; Naumov, K. N.; Zinov'ev, S. V.; Bekhteva, A. S.; Romas, E. S.; Karashevich, S. V.; Kupriyanov, V. V. (03/2012). Observations of extrasolar planet transits with the automated telescopes of the Pulkovo Astronomical Observatory - ADS (англ.). Т. 38. Astronomy Letters. с. 180—190. Bibcode:2012AstL...38..180S. doi:10.1134/S106377371203005X.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: WASP-12b Вікісховище має мультимедійні дані за темою: WASP-12b

Координати: Карта зоряного неба 06г 30м 33с, +29° 40′ 20″

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=WASP-12b&oldid=44998581