Sceloporus clarkii
| ?Sceloporus clarkii | |
|---|---|
![Самиця колючої ігуани Кларка (Національний ліс Гіла[en], Нью-Мексико)](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Sceloporus_clarkii.jpeg?lang=uk) Самиця колючої ігуани Кларка (Національний ліс Гіла[en], Нью-Мексико) | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Підряд: | Ігуаноподібні (Iguania) |
| Родина: | Фриносомові (Phrynosomatidae) |
| Рід: | Sceloporus |
| Вид: | S. clarkii |
| Біноміальна назва | |
| Sceloporus clarkii Baird & Girard, 1852 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Sceloporus clarkii |
 Віківиди: | Sceloporus clarkii |
 EOL: | 790746 |
 ITIS: | 173868 |
 МСОП: | 64095 |
 NCBI: | 235405 |
Sceloporus clarkii (колюча ігуана Кларка) — вид ігуаноподібних ящірок родини фриносомових (Phrynosomatidae)[2]. Мешкає в Сполучених Штатах Америки і Мексиці.
_(5-7-11)_paton%27s,_patagonia,_scc,_az_-01_(5697140198).jpg?lang=uk)
Виділяють три підвиди:
- Sceloporus clarkii boulengeri Stejneger, 1893 — північний захід Мексики (Халіско, Сакатекас, Агуаскальєнтес, Наярит, Сіналоа);
- Sceloporus clarkii clarkii Baird & Girard, 1852 — південний захід США (Аризона, південний захід Нью-Мексико) і північ Мексики (Сонора, зокрема острів Тібурон, захід Чіуауа, локально в Баха-Каліфорнії і Дуранго);
- Sceloporus clarkii vallaris Shannon & Urbano, 1954 — Гранітні Долини[en] (округ Явапай, Аризона).
_(6-20-09)_cave_creek,_az_-01_(3657698160).jpg?lang=uk)
Колючі ігуани Кларка мешкають на південному заході США та на півночі та північному заході Мексики. Вони живуть в дубово-соснових рідколіссях, в широколистяних субтропічних лісах і колючих чагарникових заростях, в прибережних лісах, в скелястих місцевостях у передгір'ях, на висоті до 1848 м над рівнем моря, переважно на висоті до 1060 м над рівнем моря. Ведуть переважно деревний спосіб життя, трапляються на землі серед скель, іноді використовують покинуті гнізда деревних щурів з роду Neotoma як прихисток.
- ↑ BirdLife International (2016). Sceloporus clarkii: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 23 вересня 2023
- ↑ Sceloporus clarkii у Reptarium.cz Reptile Database
|
Це незавершена стаття з герпетології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |