Перейти до вмісту

DNP3

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Стандарт DNP3 (англ. Distributed Network Protocol — Розподілений мережевий протокол) визначає набір протоколів передачі даних які використовуються між компонентами в системах автоматизації процесів. Знайшов застосування в системах водопостачання та електроенергетиці. Використання в інших галузях промисловості можливе, але не поширене. Основна мета розробки протоколу полягала в спрощенні взаємодії між різними типами давачів та систем спостереження і керування. Має велике значення в системах SCADA, використовується на головних станціях (станціях керування), віддалених терміналах, та інтелектуальних електронних пристроях. Для взаємодії між станціями керування використовується протокол ICCP або англ. Inter-Control Centre Protocol — протокол взаємодії між станціями керування.

Проєкт «Robus»

[ред. | ред. код]

В 2013 році були оприлюднені результати досліджень в рамках проєкту «Robus». Дослідники застосували інструменти фазингу для перевірки промислових реалізацій протоколу DNP3. Ними було виявлено понад 25 різних уразливостей у низці досліджених продуктів. Ці уразливості дозволяли зловмисникові виводити з ладу сервери управління або ж отримувати повний контроль над ними, тощо[1].

Частина виявлених ними уразливостей були присутні в серверних модулях, реалізація уразливостей відбувалась як через TCP/IP, так і через послідовні з'єднання[2][3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. US power plants 'vulnerable to hacking'. The Guardian. 17 жовтня 2014.
  2. Eric Byres (7 листопада 2013). DNP3 Vulnerabilities Part 1 of 2 - NERC’s Electronic Security Perimeter is Swiss Cheese. Tofino Security.
  3. Adam Crain (1 квітня 2014). Project Robus. Step Function I/O.

Див. також

[ред. | ред. код]