Шулявський шляхопровід
| Шулявський шляхопровід | |
|---|---|
.jpg?lang=uk) Шулявський шляхопровід 2019 рік | |
| 50°27′14″ пн. ш. 30°26′44″ сх. д. / 50.453888888889° пн. ш. 30.445555555556° сх. д. | |
| Офіційна назва | Шулявський шляхопровід |
| Країна |  Україна  |
| Розташування | Київ |
| Галузь застосування | автомобільний |
| Перетинає | Берестейський проспект |
| Тип конструкції | цільнометалевий |
| Основний прогін | 158 м. |
| Загальна довжина | 410 м. |
| Висота конструкції | 7 м. |
| Кількість смуг руху | 3+3 |
| Відкрито | 27 травня 1964 року |
| Конструктор, архітектор | інженер: Коваль В.С. архітектор: Ілляшенко О.В.[1] |
  Шулявський шляхопровід Шулявський шляхопровід (Київ) | |
 | |
 Шулявський шляхопровід у Вікісховищі | |
Шулявський шляхопровід — транспортна розв'язка на перетині Берестейського проспекту з вулицями Олександра Довженка та Вадима Гетьмана (частина Малої окружної дороги) межі Солом'янського та Шевченківського районів м. Києва. Свою назву отримав від історичної місцевості Шулявка, поблизу якої він розташований.
- Довжина шестисмугового шляхопроводу — 410 м.
- Довжина основного металевого польоту — 158 м.
- Довжина двосмугового з’їзду на проспект — 293 м.
- Довжина двосмугового заїзду з проспекту — 561 м.
- Велодоріжка шириною 2 м має загальну довжину — 985 м.[2]
27 травня 1964 року було вперше відкрито рух Шулявським шляхопроводом. Будівництво двосмугового залізобетонного шляхопроводу було завершено зі значним випередженням графіку, тривавши лише 9 місяців. Його відкриття було символічно приурочено до 150-річчя від дня народження Тараса Шевченка.[3]
На початку 1980-х років Шулявський шляхопровід зазнав першої суттєвої реконструкції, спрямованої на підвищення його пропускної здатності. До цього над проспектом була лише одна естакада на дві смуги руху, до якої під час робіт добудували ще одну, розширивши шляхопровід загалом до чотирьох смуг автомобільного руху. Крім того, були збудовані прямі з'їзди та заїзди з проспекту Перемоги (нині Берестейський проспект), що значно покращило інтеграцію об'єкта в міську транспортну мережу.[4]
24 вересня 2006 року[5] на торговельному майданчику, розташованому під мостом, виникла пожежа. Унаслідок лиха вигоріли одяг і взуття на площі 500 м², також було значно пошкоджено опори шляхопроводу.[6]
23 квітня 2007 року на речовому ринку, який знаходився під мостом, знову почалась пожежа. Внаслідок цього шляхопровід було суттєво пошкоджено, він втратив до 30 % несучої здатності.[7]
27 лютого 2017 року на Шулявському шляхопроводі стався частковий обвал конструкцій, що привернув значну суспільну увагу до його аварійного стану. Внаслідок інциденту на проїжджу частину та на припарковані під естакадою автомобілі впала бетонна частина технічного тротуару, а також фрагменти відбійника та металевої огорожі. Обійшлося без людських жертв та постраждалих, проте було пошкоджено щонайменше один транспортний засіб. Ця подія, причиною якої фахівці назвали сукупну «втому металу» та пошкодження конструкцій внаслідок пожеж, що неодноразово виникали на несанкціонованих ринках під мостом, стала каталізатором для ухвалення рішення про його негайну та повну реконструкцію.[8]
18 травня 2017 року на засіданні Архітектурно-містобудівної ради було обрано проект будівництва нової автомобільної розв’язки на місці пошкодженого Шулявського шляхопроводу. Проєкт інституту «Київдормістпроект» був розроблений ще в 2008 році після чергової пожежі на ринку секонд-хенд під Шулявським шляхопроводом. Він передбачав повну знесення прогонової будови мосту та всіх опор разом з перевлаштуванням фундаменту під ними. Основна прогонова частина шляхопроводу над проспектом замінялась на цільнометалеву конструкцію, що давало змогу прибрати центральні опори посеред проспекту, які звужували проїжджу частину. Враховуючи, що шляхопровід розширювався до 6 смуг автомобільного руху, а також додавався ще один з'їзд на проспект в напрямку центра міста, під знесення потрапляв 5-й цех заводу «Більшовик».[9]
Реконструкція шляхопроводу розпочалася у березні 2019 року з демонтажу старих бетонних конструкцій основного прогону, яка тривала кілька тижнів. У результаті реконструкції старі бетонні конструкції були замінені на сучасні цільнометалеві. Шляхопровід було розширено до 6 смуг автомобільного руху, а також збільшено його висоту.
27 грудня 2019 року були проведені динамічні випробування прогонових будов Шулявського шляхопроводу, а 28 грудня 2019 року відбулося урочисте відкриття руху новозбудованим шляхопроводом.[10]
У 2026 році для завершення реконструкції розв'язки на перетині проспекту Берестейського з вулицею Гетьмана, а саме для будівництва з'їзду з Шулявського шляхопроводу в напрямку центру міста, заплановано демонтаж будівлі цеху № 5 АТ «Перший київський машинобудівний завод».[11]
18 липня 2018 року журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» оприлюднили розслідування, згідно з яким проєкт реконструкції Шулявського мосту містив корупційну складову. У розслідуванні стверджувалося, що у відкритих торгах на проведення робіт брали участь дві пов'язані між собою компанії. Обидві ці фірми, за даними журналістів, були пов'язані з народним депутатом Максимом Микитасем, який також є давнім знайомим міського голови Києва Віталія Кличка.[12]
6 червня 2024 року Київська міська прокуратура повідомила про задоволення Господарським судом міста Києва її позову до ТОВ «Північно-Український будівельний альянс», яке здійснювало реконструкцію транспортної розв’язки. Суд ухвалив рішення про стягнення 1 мільярда 117 мільйонів гривень до державного бюджету.[13]
Підставою для позову стало встановлення факту порушення компанією-підрядником вимог законодавства у сфері конкуренції під час участі у відкритих торгах на закупівлю робіт з реконструкції транспортної розв’язки на перетині проспекту Перемоги з вулицею Гетьмана, що завдало значних збитків громаді Києва.[14]
- ↑ 27 мая 1964 года было открыто движение по автодорожной эстакаде возле станции метро «Завод „Большевик“» // Фейсбук-страница Алексея Янковского. (рос.)
- ↑ Реконструкція Шулявського мосту
- ↑ 27 мая 1964 года было открыто движение по автодорожной эстакаде возле станции метро «Завод „Большевик“» // Фейсбук-страница Алексея Янковского. (рос.)
- ↑ Шаблон:Веб-посилання
- ↑ Горів ринок секонд-хенду на Шулявці. kreschatic.kiev.ua. Архів оригіналу за 28 лютого 2017. Процитовано 27 лютого 2017. [Архівовано 2017-02-28 у Wayback Machine.]
- ↑ Шулявський шляхопровід можуть демонтувати. gazeta.ua. Процитовано 27 лютого 2017.
- ↑ Шулявський міст в результаті пожежі втратив 30% несучої здатності. Уніан. Процитовано 27 лютого 2017.
- ↑ У Києві обвалилася частина Шулявського шляхопроводу. bbc.com (укр.). 27 лютого 2017. Процитовано 16 квітня 2019.
- ↑ В Киеве выбрали проект строительства новой развязки на Шулявке. ABCnews (рос.). 15 червня 2017. Архів оригіналу за 15 жовтня 2017. Процитовано 16 жовтня 2025.
- ↑ Шулявський міст: відкрили рух по найскандальнішому шляхопроводу Києва
- ↑ Підрядник демонтує цех київського заводу за 121 мільйон гривень (укр.). Економічна правда. 4 листопада 2024. Процитовано 11 жовтня 2025.
- ↑ «Навели мости»-2. Якою буде Шулявська розв'язка (розслідування). radiosvoboda.org. Архів оригіналу за 20 липня 2018. Процитовано 20 липня 2018.
- ↑ За позовом прокуратури державі стягнуто 1,1 млрд грн з підрядника реконструкції Шулявського мосту, який порушив законодавство про конкуренцію (укр.). Київська міська прокуратура. 6 червня 2024. Процитовано 11 жовтня 2025.
- ↑ Розв’язка на Шулявці: Столична прокуратура вимагає стягнути з «переможця» торгів понад 1 млрд 117 млн грн незаконно одержаних бюджетних коштів (укр.). Київська міська прокуратура. 5 лютого 2024. Процитовано 11 жовтня 2025.
- Киев: Архитектурно-исторический очерк / М. М. Шулькевич, Т. Д. Дмитренко. — 5-е изд., доп. и перераб. — К. : Будівельник, 1978. — 464 с., ил. (рос.)
