Чоботар австралійський
| ?Чоботар австралійський | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Сивкоподібні (Charadriiformes) |
| Родина: | Чоботарові (Recurvirostridae) |
| Рід: | Чоботар (Recurvirostra) |
| Вид: | Чоботар австралійський |
| Біноміальна назва | |
| Recurvirostra novaehollandiae Vieillot, 1816 | |
 Мапа поширення виду | |
| Синоніми[2] | |
| Recurvirostra rubricollis Temminck, 1820 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Recurvirostra novaehollandiae |
 Віківиди: | Recurvirostra novaehollandiae |
 EOL: | 45517793 |
 ITIS: | 176724 |
 МСОП: | 22693720 |
 NCBI: | 2202208 |
Чоботар австралійський[3] (Recurvirostra novaehollandiae) — вид сивкоподібних птахів родини чоботарових (Recurvirostridae).
Ендемік Австралії. Ареал виду сильно роздроблений, трапляється переважно на півдні країни, зокрема в Південній Австралії, штатах Вікторія та Західна Австралія. Вид повністю відсутній на Північній території. Ізольована популяція є в Квінсленді, точніше на півострові Кейп-Йорк і в районі Кернса.
Птах завдовжки 40-48 см та вагою 270—390 г. Голова та шия темно-коричневі. Краї крил та боки спини чорні. Решта тілі білого кольору. Дзьоб чорного кольору, довгий і тонкий, вигнутий на кінці догори. Ноги сіро-блакитні.
Мешкає на солених озерах у внутрішніх регіонах країни та на узбережжі лиманів, прісних водойм, на болотах. Живиться ракоподібними, комахами, молюсками, хробаками тощо. Сезон розмноження триває з серпня по січень. Гніздиться невеликими колоніями або парами поблизу неглибоких водойм. Гнізда — це неглибокі ямки у землі, вистелені камінням, гілочками та травою. У кладці 3-5 яєць. Інкубація триває 23-25 днів.
- ↑ BirdLife International (2016). Recurvirostra novaehollandiae. The IUCN Red List of Threatened Species. 2016: e.T22693720A93419069. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T22693720A93419069.en. Downloaded on 20 грудня 2019.
- ↑ Recurvirostra novaehollandiae Vieillot, 1816. Atlas of Living Australia. Процитовано 17 лютого 2018.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
