Перейти до вмісту

Царське Село (станція)

Координати: 59°43′22″ пн. ш. 30°25′46″ сх. д. / 59.72278° пн. ш. 30.42944° сх. д. / 59.72278; 30.42944
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Станція Царське Село

Вітебський напрямок
Жовтнева залізниця
Санкт-Петербург

59°43′22″ пн. ш. 30°25′46″ сх. д. / 59.72278° пн. ш. 30.42944° сх. д. / 59.72278; 30.42944
Рік відкриття 1837 (188 років)
Попередня назва Дитяче Село (1918—2013)
Тип проміжна
Платформ 2
Тип платформ(и) бічна та острівна
Форма платформи прямі
Вулиця Привокзальна площа
Тарифна зона 3
Код станції 032707 ?
Код «Експрес-3» 2004182 ?
Мапа
Царське Село. Карта розташування: Ленінградська область
Царське Село
Царське Село
Царське Село на Вікісховищі

Царське Село — проміжна залізнична станція Жовтневої залізниці Вітебського напрямку. Розташована в місті Пушкін Ленінградсько області, Росія.

Історія

[ред. | ред. код]

Станція Царське Село відкрита в складі першої в Росії Царськосільської залізниці 30 жовтня 1837 року. Саме в цей день вперше на станцію прибув поїзд з 256 пасажирами з Санкт-Петербурга. Поїзд складався з 8 вагонів та долав відстань з фантастичною на той час швидкістю 27 км/год. за 30 хвилин. Вдалий старт став поштовхом для залізничного сполучення, то ж було ухвалено рішення про будівництво Миколаївської залізниці між Санкт-Петербургом та Москвою. До 22 травня 1838 року станція була тупиковою.

Перший вокзал побудований на межі міста у 1837 році за проєктом архітектора Гаспаре Фоссаті[it] в стилі англійської готики. Вона мала вигляд двоповерхової цегляної будівлі з чотирикутною вежею-шпіцом і двома бічними одноповерховими дерев'яними крилами. До одноповерхових корпусів прибудували навіси, які спиралися на чавунні стовпи і ковані фігурні кронштейни.

У 1902—1904 роках на місці старого вокзалу побудували новий за проєктом групи архітекторів під орудою Станіслава Бржозовського. Симетричний в плані вокзал споруджено в формах західноєвропейської середньовічної архітектури, характерних для періоду пізньої еклектики. Ліворуч від вокзалу розташовувався Великокняжий павільйон. Обидві будівлі зруйновано за часів Другої Світової.

Після революції станцію перейменовано разом з містом в Дитяче Село і зберегла цю назву після того, як місто у 1937 році отримало назву Пушкін.

Сучасна будівля

[ред. | ред. код]

Сучасний залізничний вокзал побудовано в 1946—1950 роках за проєктом ленінградського архітектора Євгена Левінсона та інженера Андрія Грушке. Проєкт відзначено Сталінською премією третього ступеня. Комплекс вокзалу містить головний двоповерховий корпус і поставлені з ним в одну лінію три павільйони. Всі споруди пов'язані широкими арками — проходами на перон і двориком з фонтаном та пропілеями. У павільйонах знаходяться спуски в тунелі — переходи під залізничними коліями. Загальна композиція плану — суворі класичні форми типові для Царського Села. Автори прагнули надати будівлі вокзалу риси, близькі до споруд палацово-паркових ансамблів, створеним в другій половині XVIII століття. В оформленні фасадів та інтер'єрів підкреслено зв'язок міста з Олександром Пушкіним. Фасад головного корпусу декорований медальйонами і барельєфними портретами вчителів і друзів поета Гаврила Державіна, Миколи Карамзіна, Василя Жуковського, Антона Дельвіга, Петра Чаадаєва, Вільгельма Кюхельбекера. У залі очікування, розділеному двома рядами колон на три нави, наприкінці середньої з них, в ніші, встановлена ​​бронзова статуя Олександра Пушкіна роботи скульптора Матвія Манізера. Плафон залу декорований скульптурними панно, що зображують споруди царськосільських парків. Касовий зал перекритий лучковим склепінням з розписом у вигляді дерев з широко розкинутими гілками. У бубнах на торцевих стінах поміщені барельєфи з профільним портретом Олександра Пушкіна. Скульптурні десюдепорти і люстри з кованого заліза, білого матового і синього скла доповнюють оздоблення залу.

У 1953 році станція електрифікувана постійним струмом, напругою 1500 В в складі дільниці Ленінград-Вітебський — Павловська. У 1962 році контактну мережу переведено на напругу 3,3 кВ постійного струму.

30 жовтня 2007 року на станції розпочала роботу автоматизована система контролю оплати проїзду.

Пасажирське сполучення

[ред. | ред. код]

На станції зупиняються приміські поїзди Вітебського напрямку[1].

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Розклад руху приміських поїздів по станції Царське Село на сайті poezdato.net (рос.).

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 01.02.2025) (рос.) [Архівовано з першоджерела 07.02.2025.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Ласточкин С. Я., Рубежанский Ю. Ф. Царское Село — резиденция российских монархов: Архит. и воен.-ист. очерк. — 2-е изд., доп. и перераб. — СПб. : Тип. «Правда», 2000. — С. 340. — ISBN 5-85991-043-6.
Попередня станція Лінія Наступна станція
Детськосільська Вітебський напрямок Жовтневої залізниці Павловськ