Перейти до вмісту

Фішер Дмитро Вільгельмович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Дмитро Фішер
Фішер Дмитро Вільгельмович
 Полковник
Загальна інформація
Народження8 березня 1973(1973-03-08)
Смерть5 червня 2022(2022-06-05) (49 років)
Пологівський район
(Загинув у повітряному бою)
Alma MaterЧернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків (1994)
Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба (2012)
Національний університет оборони України
СтупіньМагістр
Військова служба
Роки служби1994—2022
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Повітряні сили
Рід військавіація
Формування
 40 БрТА
 831 БрТА
Війни / битви

Російсько-українська війна

Командування
заступник командира 40-ї бригади тактичної авіації (з 2017)
командир авіаційної ескадрильї 831-ї бригади тактичної авіації повітряного командування «Центр» Повітряних сил ЗС України
Нагороди та відзнаки
Герой України
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна) — 2022
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За бездоганну службу» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фішер.

Дмитро́ Вільге́льмович Фі́шер (8 березня 1973(19730308) — 5 червня 2022) — український військовослужбовець, полковник ЗСУ, військовий льотчик 1 класу, учасник російсько-української війни, що відзначився і загинув під час російського вторгнення в Україну 2022 року. Герой України (2025, посмертно)[1].

Життєпис

[ред. | ред. код]
Іменний шеврон Дмитра Фішера

Дмитро Фішер народився 8 березня 1973 року. Після закінчення середньої школи 1990 року вступив до Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків. Того року у льотному училищі відновили навчання на бойових літаках четвертого покоління: почали вивчати МіГ-29. Тому вирішив стати пілотом Су-27. Для цього юний пілот спеціально їздив на базу Су-27 у Миргороді до розподілу, щоб на нього надіслали запит. Тому після закінчення училища 1994 року його відправили саме в Миргород пілотом винищувача Су-27.

2011 року літав на навчаннях «Безпечне небо» як у супроводі, так і для навчання повітряним боям проти F-16[2].

2012 року закінчив Харківський університет Повітряних Сил України[3]. 2013-го обіймав посаду командира ланки, потім — командира авіаційної ескадрильї 831-ої бригади тактичної авіації (в/ч 1356) повітряного командування «Центр» Повітряних Сил ЗС України, який базується у Миргороді на Полтавщині.

На самому початку війни з Росією 2014 року льотчик на Су-27 перехопив російський турбогвинтовий літак радіоелектронної розвідки Іл-20, який порушив повітряний простір України південніше Донецька. Тримаючи його у межах видимості, мав запустити ракету, але отримав жорсткий наказ зброю не застосовувати, щоб росіяни не використали це як привід для повномасштабної війни[2][4][5][6][7].

У серпні 2017 року український пілот на літаку Су-27 демонстрував свою пілотажну програму в польському місті Радом на міжнародному авіаційному показові «International Airshow-2017», отримавши подяку від президента Польщі. Того ж року на британському авіашоу The Royal International Air Tattoo-2017 в складі української команди отримав приз «Найкращий показ фігур вищого пілотажу серед країн, які не є членами НАТО»[8].

2017 року обіймав посаду заступника командира 40-ї бригади тактичної авіації Повітряних Сил ЗС України[9][10].

Після повномасштабного вторгнення РФ до України Фішер перебував на передовій, брав участь у звільненні Київщини, Сумщини, Харківщини та о. Зміїний. Загинув 5 червня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу Оріхова Запорізької області. Протягом 1,5 років вважався зниклим безвісти.

На початку лютого 2024-го розвідники спецпідрозділу ГУР евакуювали тіло пілота з місця падіння літака. У березні експертиза ДНК підтвердила особу загиблого льотчика.[11] 28 березня 2024 року відбулося поховання в Миргороді[12].

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (8 липня 2025, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[13].
  • Орден Богдана Хмельницького III ст. (7 квітня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[14].
  • Медаль «За військову службу Україні» (6 грудня 2013) — за значний особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, зразкове виконання військового обов'язку, високий професіоналізм та з нагоди Дня Збройних Сил України[15].
  • Медаль «За бездоганну службу» III ст. (5 серпня 2016) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку та з нагоди Дня Повітряних Сил Збройних Сил України[16]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Льотчик, азовець і боєць 3-ої штурмової: звання Героя України отримають три загиблі воїни. РБК-Украина (укр.). Процитовано 11 липня 2025.
  2. ↑ а б Российский истребитель, который сражается за обе стороны. Novosti-N (рос.). Процитовано 4 лютого 2023.
  3. ↑ admin (29 грудня 2012). Миргородська бригада отримала два L-39. Мілітарний (укр.). Процитовано 4 лютого 2023.
  4. ↑ Як український винищувач Су-27 збирався збити російський літак-розвідник Іл-20. А потім передумав… | Defense Express. defence-ua.com (укр.). Процитовано 27 січня 2023.
  5. ↑ Військові льотчики відстрілялись під Полтавою. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). Процитовано 4 лютого 2023.
  6. ↑ Тренування українських пілотів: у небо над Києвом підняли десяток винищувачів. 24 Канал (укр.). Процитовано 4 лютого 2023.
  7. ↑ Веретенник, Ганна (28 серпня 2017). Українські льотчики виступили на польському авіашоу (ФОТО, ВІДЕО). Український інтерес. Процитовано 4 лютого 2023.
  8. ↑ Zaxid.net. У Польщі відбулось міжнародне авіашоу за участю українських військових льотчиків. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 27 січня 2023.
  9. ↑ "ТАНЦІ" СУ-27 ЩІЛЬНО НАД ЗЕМЛЕЮ: ЯК УКРАЇНСЬКІ ПІЛОТИ НЕБО БРИТАНІЇ ПІДКОРИЛИ. www.5.ua (укр) . 5 канал. 17 липня 2017. Процитовано 4 лютого 2022.
  10. ↑ Українські льотчики влаштували шикарну авіавиставу в Польщі: з'явилися фото і відео. Апостроф (укр.). Процитовано 4 лютого 2023.
  11. ↑ Катерина Зозуля (28 березня 2024). Аналіз ДНК підтвердив загибель командира авіаційної ланки із Полтавщини Дмитра Фішера. Суспільне.
  12. ↑ Надія Данищук (28 березня 2024). У 2014 році перехопив ворожий Іл-20: підтверджено загибель командира авіаційної ланки з Миргорода Дмитра Фішера. oboz.ua. Процитовано 28 березня 2024.
  13. ↑ Указ Президента України від 8 липня 2025 року № 468/2025 «Про присвоєння Д.Фішеру звання Герой України»
  14. ↑ Указ Президента України від 7 квітня 2022 року № 220/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
  15. ↑ Указ Президента України від 6 грудня 2013 року № 669/2013 «Про відзначення державними нагородами України»
  16. ↑ Указ Президента України від 5 серпня 2016 року № 327/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

[ред. | ред. код]
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Випускники Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фішер_Дмитро_Вільгельмович&oldid=46656249