Перейти до вмісту

Тимусь Юрій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Юрій Володимирович Тимусь
 Підполковник
Загальна інформація
Народження2 травня 1987(1987-05-02)
Дітківці
Смерть31 березня 2022(2022-03-31) (34 роки)
Рибацьке
(Загинув у гелікоптері, збитому під час евакуації поранених з «Азовсталі»)
ПохованняЦентральний цвинтар міста Броди
Національністьукраїнець
Alma MaterХарківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Армійська авіація
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Герой України
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Нагрудний знак «За зразкову службу» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «За зразкову службу» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років сумлінної служби» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років сумлінної служби» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «Учасник АТО»
Нагрудний знак «Учасник АТО»

Юрій Володимирович Тимусь (2 травня 1987, село Дітківці, тепер Золочівський район, Львівська область — 31 березня 2022, селище Рибацьке, Маріупольський район, Донецька область) — український військовослужбовець, підполковник Збройних Сил України, військовий льотчик 1 класу, інструктор-командир гелікоптера Мі-8 16-й окремої бригади армійської авіації, учасник російсько-української війни та миротворчих місій в Африці. Герой України (2024, посмертно).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 2 травня 1987 року у селі Дітківці Бродівського району (тепер Золочівського району), Львівської області.

У 2008 році після закінчення Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба розпочав службу у 16-й окремій бригаді армійської авіації.

Неодноразово брав участь у миротворчих місіях ООН в Ліберії і Конго. З 2014 року захищав територіальну цілісність та суверенітет України, виконуючи бойові завдання під час АТО/ООС[1].

Військовий льотчик 1 класу.

З початком російського вторгнення 2022 року здійснював оборону Києва, за що був нагородженим орденом «За мужність» III ступеня.

Загинув 31 березня 2022 року разом із членами екіпажу Іваном Ваховським та Денисом Бадікою під час виконання бойового завдання із забезпечення медикаментами та продовольством оборонців заводу «Азовсталь» у місті Маріуполь та евакуації тяжкопоранених українських військових. Росіяни збили український вертоліт Мі-8, в районі селища Рибацького Маріупольського району. Це був п'ятий із семи рейсів на «Азовсталь».

Похований 20 березня 2024 року на Центральному цвинтарі міста Броди Львівської області.

Залишилися дружина та троє дітей.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Марина Петік (13 квітня 2022). Намагалися врятувати поранених захисників із Маріуполя та загинули: що відомо про екіпаж Мі-8. news.obozrevatel.com. Oboz.UA. Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 18 жовтня 2025.
  2. Указ Президента України від 30 вересня 2024 року № 661/2024 «Про присвоєння Ю. Тимусю звання Герой України»
  3. Указ Президента України від 10 березня 2022 року № 123/2022 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
Як проходила операція «Азовсталь»: рейси гелікоптерів до заблокованого Маріуполя (8 липня 2022 р.)
Політ в один кінець. Відчайдушний подвиг наших пілотів на Азовсталі (6 грудня 2022 р.)