Теймураз I
| Теймураз I груз. თეიმურაზ I | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1625 — 1632 | |||
| Попередник: | Симон II | ||
| Спадкоємець: | Ростом | ||
| |||
| 1606 — 1648 | |||
| Попередник: | Костянтин I | ||
| Спадкоємець: | Ієссе | ||
| Ім'я при народженні: |
груз. თეიმურაზ I | ||
| Народження: |
1589 Тифліс, Картлійське царство | ||
| Смерть: |
1663 Іран | ||
| Поховання: |
Алаверді | ||
| Країна: |
Грузія | ||
| Рід: | Багратіоні | ||
| Батько: | Давид I | ||
| Мати: | Кетеван Мухранська | ||
| Шлюб: |
Хорашан Картлійська | ||
| Діти: |
Prince David of Kakhetid, Darejan of Kakhetid і Princess Tinatin of Kakhetid | ||
| Автограф: | |||
Теймураз I (1589–1663) — цар Кахетії у 1606-1648 та Картлі у 1625–1632 роках. Син кахетинського царя Давида I й Кетеван Мухранської. Поет-лірик.
Представник роду Багратіоні.
Його царювання було відзначено особистою трагедією — шах Персії Аббас I Великий замучив мати та двох синів Теймураза. Всіх трьох Теймураз I особисто направив до Персії як почесних заручників. 1658 року Теймураз відвідав у Москві російського царя з проханням про допомогу, якої не отримав. Також особисто шукав допомоги в Стамбулі у турецького султана й у перського шаха в Ісфахані.
1661 року став ченцем та відійшов від державних справ, цілковито присвятивши себе поезії. Однак Теймураза I викликали до Ірану, де був ув'язнений у Астрабадській фортеці, де й помер.
Теймураз I був відомим поетом доби Відродження. Знаменитою є його історична поема «Кетеваніані». Також створив романтичні поеми: «Іосеб-Зіліханіані», «Лейл-Меджнуніані», «Шампарваніані» (Свічка й метелик), «Вард-булбуліані» (Троянда та соловей).
Остання, «Вард-булбуліані», стала об'єктом численних наслідувань у більш пізній грузинській поезії. Як поет-лірик Теймураз I оспівував любовну насолоду та вино. При цьому в його поезії є печаль і песимізм. Теймураз запозичував перські прийоми віршотворення — 16-складний вірш «шаїрі», яким також писав Шота Руставелі. Теймураз I створив також віршовані каламбури у стилі «Маджама».
Повне зібрання творів Теймураза I було видано у Тбілісі 1934 року під редакцією Барамідзе та Джакобія.
Був одружений двічі. Першою його дружиною була Анна Гурієлі (пом. 1609), дочка князя Гурії Мамії III Гурієлі.
В шлюбі народились: Леван (1606–1624) та Олександр (1609–1620).
1609 року одружився вдруге з Хорошан Дареджан (пом. 1658), дочкою царя Картлі Георгія X.
Від шлюбу народились:
- Давид (1612–1642), князь Мухранський (з 1627), загинув у війні проти Сефевідів. Батько царя Кахетії та Картлі Іраклія I.
- Нестан-Дареджан (пом. 1668). Першим шлюбом була одружена з еріставом Зурабом Арагвським, другим з царем Імеретії Олександром III. Третім шлюбом з царем Імеретії Вахтангом Чулунушвілі.
- Тінатін (1611–1642), з 1637 року була дружиною шаха Персії Сефі I (1629–1642)
- Національна парламентська бібліотека Грузії (груз.)
- Вахушті Багратіоні (рос.)


