Сілілі
| Сілілі 𒀭𒋛𒇷𒇷 | |
|---|---|
._Here,_one_of_the_horses_appears._From_Room_R,_North_Palace_at_Nineveh,_Iraq,_645-635_BCE._British_Museum.jpg?lang=uk) Морда коня на барельєфі, де зображено полювання на левів Ашшурбаніпала | |
| Персонаж твору | Епос про Гільгамеша  |
Сілілі (аккад. 𒀭𒋛𒇷𒇷 dsi.li.li[1]) — другорядна богиня в ассирійській та вавилонській міфології, відома завдяки єдиній згадці в «Епосі про Гільгамеша». Вона з’являється в табличці VI цього епосу, де асоціюється з кіньми та ідентифікується як богиня, зокрема як мати жеребця, якого покохала богиня Іштар[2].
Оскільки Сілілі згадується лише побіжно в «Епосі про Гільгамеша», про її характер чи роль у міфології відомо небагато. Її асоціація з кіньми є основною характеристикою, але додаткових деталей у доступних джерелах немає[2].
Єдина згадка про неї з’являється в табличці VI, рядки 55-57. У цьому розділі Гільгамеш відкидає залицяння богині Іштар, перераховуючи її попередніх коханців і нещастя, які їх спіткали. Зокрема, він згадує жеребця, якого Іштар покохала, але згодом прирекла на страждання, змусивши його пити каламутну воду та наказавши його матері, Сілілі, постійно плакати. Сілілі ідентифікується як богиня (перед її іменем стоїть детермінатив на позначення божественності 𒀭) і тісно пов’язана з кіньми. Деякі джерела називають її «божественною кобилицею» та матір’ю всіх коней[3][4].
Ти закохалася у жеребця, що прагнув герцю[a],
Ти прирекла його на батіг, стрекало та канчук,
Ти прирекла його бігти галопом двічі по сім ліг[b],
Ти прирекла його каламутити воду під час пиття[c],
Ти прирекла його матір, божественну Сілілі, на вічний плач.
— Епос про Гільгамеша[5]
Наявність повторення складів Сі-лі-лі (порівняйте також Па-зу-зу, Хум-ба-ба) наводить на думку про запозичення богині з інших релігій[6]. Ба більше, самі коні теж були завезені з півночі, а не були одомашнені на місці. Також припускають, що це може бути посилання на якусь народну легенду, яку було втрачено[2][4].
- ↑ George, A. R. (2003). The Babylonian Gilgamesh Epic: Introduction, Critical Edition and Cuneiform Texts (англ.). Oxford University Press. ISBN 978-0-19-927841-1.
- ↑ а б в George, A. R. (2003). The Babylonian Gilgamesh Epic: Introduction, Critical Edition and Cuneiform Texts (англ.). Oxford University Press. ISBN 978-0-19-927842-8.
- ↑ Foster, Benjamin R., ред. (2019). The epic of Gilgamesh (вид. Second edition). New York: W. W. Norton & Company. ISBN 978-0-393-64398-5.
- ↑ а б DeAngelo, Debra (8 червня 2020). The Elements of Horse Spirit: The Magical Bond Between Humans and Horses (англ.). Llewellyn Worldwide. ISBN 978-0-7387-6417-7.
- ↑ Foster, Benjamin R., ред. (2019). The epic of Gilgamesh. Norton critical edition (вид. Second edition). New York London: W.W. Norton & Company. ISBN 978-0-393-64398-5.
- ↑ Buccellati, Giorgio (22 вересня 2023). “When on High the Heavens...”: Mesopotamian Religion and Spirituality with Reference to the Biblical World (англ.). Taylor & Francis. ISBN 978-1-000-93368-0.
_-_EnKi_(Sumerian).jpg?lang=uk)