Сюрень-Сарай
| Сюрень-Сарай Süyren Saray | |
|---|---|
| 44°39′24″ пн. ш. 33°48′05″ сх. д. / 44.656635° пн. ш. 33.801477° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Місто | Танкове, Автономна Республіка Крим |
| Перша згадка | XVII століття |
| Стан | зруйновано |
.svg?lang=uk)  Сюрень-Сарай Сюрень-Сарай (Автономна Республіка Крим) | |
Сюйрє́н-Сара́й (крим. Süyren Saray) — ханський палац часів Кримського ханства, розташований в селі Бююк-Сюйрєн (Танкове). Він був одним із так званих «малих хансараїв» (заміських палаців) і до наших днів не зберігся.[1]
Малий палац, збудований на березі річки Бельбек у селі Буюк-Сюрень (нині Танкове).[2] Евлія Челебі описував його високим стилем, згадуючи сад, спів солов'їв та позолочені ханські покої. У XVI столітті тут гостювали черкеські родичі ханів. Місцезнаходження палацу не локалізоване.[3]
Судячи з усього, цей палац був меншим Алма-Сараю, але прикрашений багатше. Османський мандрівник Евлія Челебі провів тут ніч, слухаючи солов’їний спів в саду з альтанками на березі річки.
Він не шкодує слів для вихваляння цієї будівлі і її саду: «… Великий палац Мухаммед Герай-хана подібний до палацу Хавернаку, позолочені покої, кожен з яких схожий на розписні храми китайських ідолопоклонників. Якщо ми будемо детально описувати цей сад, прилисток для задоволень, то вийде довга оповідь». Якщо Китай згаданий тут не просто заради «красного слівця», а як достовірне порівняння, то можна припустити, що палац був прикрашений рясною позолотою на червоному тлі, характерною для китайських храмів (а також для деяких кімнат у Бахчисарайському палаці).
Згадки про Сюрень-Сарай в джерелах більш рідкісні, ніж про Алма-Сарай. Відомо, наприклад, що в 16 столітті там гостювали під час приїзду в Крим черкеські родичі кримських ханів, а в першій половині 17 століття звідти довелося спішно евакуювати ханську родину, коли запорізькі козаки, висадившись з моря в Сари-Кермені (Херсонесі), добралися звідти до самого Бєльбєка і ледь не підступили до Бахчисараю…[4]
- ↑ Бахчисарайський Палац - Архітектурні пам\'ятки - Південний регіон - АР Крим. ukrain.travel. Процитовано 23 жовтня 2025.
- ↑ «Реконструкція» Ханського палацу в Бахчисараї: загрози знищення пам’ятки | Голос Криму. www.voicecrimea.com.ua (укр.). 2014. Процитовано 23 жовтня 2025.
- ↑ Бахчисарайський палац. Історія створення, архітектура комплексу, Фонтан сліз. ua.dorogovkaz.com. Процитовано 23 жовтня 2025.
- ↑ Зниклі заміські палаци кримських ханів. Іслам в Україні (укр.). Процитовано 23 жовтня 2025.
Замки та палаци Криму | ||
|---|---|---|
| Збережені | Алупка (Воронцовський) • Алушта (Стахєєва) • Бахчисарай (Хансарай, Ханський палац) • Гаспра (Ластівчине гніздо) • Кореїз (Дюльбер) • Євпаторія (Гелеловіча) • Кореїз (Юсуповський) • Лівадія (палац) • Масандра (Олександра ІІІ) • Сімеїз (Мальцевих) • Танкове (Говорова-Топалова) • Феодосія (Стамболі) • Утьос (Гагаріної) • Ялта (Чехова) |  |
| Частково збережені | ||
| Руїни | Алушта (Алустон) • Балаклава (Чембало) • Білогірськ (Таш-Хан) • Велике Садове (Сюйренська фортеця) • Веселе (Кутлак) • Гурзуф (фортеця) • Залісне (Ескі-Кермен) • Інкерман (Каламіта) • Кам'янське (Арабат) • Високе (Керменчик) • Керч (Єні-Кале) • Кореїз (дача Чаїр) • Кріпке (Киз-Куле) • Морське (Чобан-Куле) • Передущельне (Качі-Кальон) • Перекоп (Ор-Капу) • Ферсманове (замок) • Ходжа Сала (Мангуп) • Чуфут-Кале (фортеця) | |
| Повністю зруйновані | ||