Перейти до вмісту

Сунь Вень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Сунь Вень
Особисті дані
Народження 6 квітня 1973(1973-04-06)[1] (52 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
  Шанхай, КНР Редагувати інформацію у Вікіданих
Зріст 162 см Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство  КНР Редагувати інформацію у Вікіданих
Позиція нападник Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1989–2000 КНР «Шанхай» ? (?)
2001–2002 США «Атланта Біт» 33 (7)
2003–2006 КНР «Шанхай» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1990–2006 КНР КНР 163 (106)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Сунь Вень (спрощ.: 孙雯; піньїнь: Sūn Wén; нар. 6 квітня 1973, Шанхай) — китайська футболістка, нападниця. Була капітаном жіночої збірної Китаю та команди «Атланта Біт» з Women's United Soccer Association (WUSA).

У 2000 році вона разом із Мішель Екерс отримала нагороду Гравчиня століття ФІФА. Сунь отримала «Золотий м'яч» найкращої гравчині та «Золоту бутсу» найкращої бомбардирки за свій виступ на чемпіонаті світу серед жінок 1999 року, ставши однією з найкращих спортсменок усіх часів[2][3].

Після завершення кар'єри вона стала віцепрезидентом Китайської футбольної асоціації у 2019 році[4].

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Сунь почала грати у футбол приблизно у десять років. Її батько, Сунь Цзунгао, був футболістом-аматором і брав дочку із собою на матчі чоловічої ліги Китаю, чим вплинув на її захоплення цим видом спорту[5][6].

Сунь грала за команду «Шанхай» у жіночій лізі Китаю[5].

Пізніше з 2001 по 2002 рік Сунь грала за команду «Атланта Біт» з Women's United Soccer Association. Вона була першим загальним вибором на першому драфті WUSA (разом у команді також була обрана інша азійка, Хомаре Сава з Японії), але травма коліна та гомілковостопного суглоба обмежила її перший сезон у складі «Біт» 13 іграми, лише 5 з яких в основі. Під час півфінального матчу ліги проти «Філадельфії Чардж» її команда програвала 2:0; однак Сунь забила з пенальті, а потім зробила результативну передачу, зрівнявши рахунок. В результаті «Біт» виграли матч з рахунком 3:2, вийшовши у фінал, де Сунь забила третій гол, допомігши команді зрівняти рахунок у матчі «Сан-Хоче КіберРейз» (3:3)[7][8], але у серії пенальті китаянка не реалізувала свій удар, через що її команда не здобула трофей[9].

Протягом сезону 2002 року Сунь зіграла у 18 іграх, у 10 з яких вийшла в стартовому складі. Вона забила чотири голи, завдяки чому «Біт» отримали ще один шанс вийти у плей-оф, але вибули у півфіналі[10].

Сунь оголосила про завершення кар'єри в WUSA у січні 2003 року, щоб повернутися до Китаю для підготовки до чемпіонату світу серед жінок 2003 року[11].

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]

Сунь потрапила до жіночої збірної Китаю у віці 17 років і згодом взяла участь у чотирьох жіночих чемпіонатах світу, ставши однією з трьох жінок, які зіграли всі 15 матчів збірної Китаю на трьох чемпіонатах світу[12]. Загалом вона забила 11 голів на чемпіонатах світу, що поставило її на друге місце в списку найкращих бомбардирів усіх часів[5]. При цьому під час чемпіонату світу серед жінок 1999 року Сунь забила сім голів і отримала «Золотий м'яч» найкращої гравчині та «Золоту бутсу» найкращої бомбардирки турніру (який вона розділила з Сіссі з Бразилії) і посіла друге місце, а також стала першою жінкою, номінованою на нагороду гравця року Азійської конфедерації футболу.

Також Сунь допомогла національній збірній Китаї виграти жіночий Кубок Азії у 1991, 1993, 1995 та 1997 роках[13].

Сунь привела збірну Китаю до срібної медалі на літніх Олімпійських іграх 1996 року в Атланті.

У 2002 році вона отримала інтернет-нагороду за результатами голосування на найкращу футболістку століття за версією ФІФА. Хоча загальну нагороду отримала американка Мішель Екерс, Сунь отримала найбільше інтернет-голосів на вебсайті FIFA[14].

Вона повернулася до жіночої збірної Китаю після дворічної перерви 15 грудня 2005 року[15]. Через травму Сунь знову завершила кар'єру після перемоги на Кубку Азії серед жінок у 2006 році.

Подальше життя

[ред. | ред. код]

Після виходу на пенсію Сунь Вень працювала в китайських ЗМІ, рекламі та освіті[16].

У серпні 2019 року її було обрано віцепрезиденткою Китайської футбольної асоціації з місією розвитку жіночого футболу в Китаї[17]. Вона також працювала членом Технічної дослідницької групи ФІФА на чемпіонаті світу з футболу серед жінок 2019 року, що проходив у Франції, та членом Робочої групи з оцінки заявок на проведення чемпіонату світу з футболу серед жінок 2027 року.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Національна збірна

[ред. | ред. код]
  • Чемпіонка Кубка Азії серед жінок: 1991, 1993, 1995, 1997, 1999, 2006
  • Золота медалістка Азійських ігор: 1994, 1998
  • Срібна медалістка Олімпійських ігор: 1996
  • Фіналістка чемпіонату світу серед жінок: 1999

Клуб

[ред. | ред. код]
  • Віцечемпіонка WUSA: 2001

Індивідуальні

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Soccerdonna — 2010.
  2. ↑ Lewis, Michael (3 серпня 2016). The 20 greatest female football players of all time. the Guardian (англ.). Процитовано 7 липня 2018.
  3. ↑ FIFA.com (25 листопада 2010). Who is the greatest women's footballer of all time?. FIFA.com (брит.). Архів оригіналу за 2 липня 2015. Процитовано 7 липня 2018.
  4. ↑ Legend Sun Wen elected to CFA vice presidency to boost women's football.
  5. ↑ а б в Hersh, Philip (6 липня 1999). Hot? Chinese Star Sun Blazing. Chicago Tribune. Процитовано 1 травня 2013.
  6. ↑ Sun Wen: A World-class Soccer Player. Women of China. Процитовано 1 травня 2013.
  7. ↑ Beat chooses Chinese star forward first in WUSA draft. Sports Illustrated. Архів оригіналу за 11 лютого 2002. Процитовано 1 травня 2013.
  8. ↑ Sun Wen is up'beat' heading into title game. USA Today. 24 серпня 2001. Процитовано 1 травня 2013.
  9. ↑ WUSA - Box Score. www.wusa.com. Архів оригіналу за 28 серпня 2001. Процитовано 21 листопада 2025.
  10. ↑ Chinese star leaves Atlanta to concentrate on World Cup. ESPN. Процитовано 1 травня 2013.
  11. ↑ Superstar Striker Retires; Beat Adds German to the Attack. Our Sports Central. 30 січня 2003. Процитовано 1 травня 2013.
  12. ↑ Legend Sun Wen impessed by Japan. FIFA. Архів оригіналу за 7 листопада 2012.
  13. ↑ Sun Wen leads off second day of Olympic Torch Relay in Shanghai. Beijing Olympics. Архів оригіналу за 6 вересня 2008. Процитовано 1 травня 2013.
  14. ↑ Whiteside, Kelly (23 серпня 2001). Sun Wen is up'beat' heading into title game. USA Today. Процитовано 12 серпня 2009.
  15. ↑ Ma returns to coach women's team; Sun Wen back. China Daily.
  16. ↑ Legend sun urges asian innovation on the pitch.
  17. ↑ Legend Sun Wen elected to CFA vice presidency to boost women's football.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сунь_Вень&oldid=46624574