Перейти до вмісту

Старотітаровська

Координати: 45°13′19″ пн. ш. 37°08′47″ сх. д. / 45.221944444444° пн. ш. 37.146388888889° сх. д. / 45.221944444444; 37.146388888889
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
станиця Старотитарівська
рос. Старотитаровская
Герб Прапор
КраїнаРосія Росія
Суб'єкт Російської ФедераціїКраснодарський край
Муніципальний районТемрюцький район
ПоселенняСтаротитарівська сільська рада
Код ЗКАТУ03 251 822 001
Код ЗКТМО03 651 422 101 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Час заснування1794
Населення12 193
Поштовий індекс353530
Телефонний код+7 86148 Редагувати інформацію у Вікіданих
Географічні координати:45°13′19″ пн. ш. 37°08′47″ сх. д. / 45.221944444444° пн. ш. 37.146388888889° сх. д. / 45.221944444444; 37.146388888889
Вебсторінкаadm-starotitarovskaya.ru Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
Старотитарівська. Карта розташування: Росія
Старотитарівська
Старотитарівська

Старотитарівська. Карта розташування: Краснодарський край
Старотитарівська
Старотитарівська
Мапа

Старотитарівська — станиця Темрюцького району Краснодарського краю розташована на Таманському півострові, на березі Старотитарівського лиману.

Історія

[ред. | ред. код]

Військовий уряд вирішив розмістити населення по куренях. Сільських отаманів викликали в Катеринодар і там шляхом жеребкування визначили місця розселення 40 куренів, 38 з яких стали носити колишні запорізькі назви.

Серед них і Титарівський курінь, утворений у 1794 році.

У 1810 році його перейменували в Старотитарівський, оскільки частина мешканців з нього пішла углиб степів, подалі від кордону, який проходив по річці Кубані. Вони, пішовши утворили Новотитарівське поселення.

З 1842 року Старотитарівський курінь став називатися станицею Старотитарівською.

У районі станиці Старотитарівською було більше 230 нафтових ям і колодязів.

У 1864 році вдалося провести і перші бурові роботи, спочатку у Анапі, а потім у станиці Старотитарівської.

У 1874 році в Старотитарівський була побудована кам'яна Успенська церква, а в 1807 році була дерев'яна церква першої Пречистої Пресвятої Богородиці з дзвіницею, при ній була церковно-приходська школа.

У станиці, в 1880-і роки діяли 7 кузень, 6 риболовецьких господарств, 3 бондарських майстерень, 3 маслоробні, 4 шкіряних цехи, 1 цегляний завод, 31 водяний і вітряний млин.

У 1905 році в Старотитарівський мешкало 15 000 осіб.

Економіка

[ред. | ред. код]

На території станиці розташовані великі підприємства:

  • Таманський груповий водопровід,
  • Старотитарівський хлібозавод,
  • ТОВ «Кубань- вино»,
  • ТОВ «Транс Магістраль»

В станиці народився Лоза Василь Матвійович (нар. 1902) — радянський вчений в області виноробства[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Энциклопедия виноградарства / гл. ред. А. И. Тимуш. — Кишинев : Гл. ред. Молдавской Советской Энциклопедии, 1986. — С.  .(рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]

Сайт Старотітарівського сільського поселення