Сонячний візок
| Сонячний візок | |
| Дата створення / заснування |
1400 до н. е.  |
|---|---|
 | |
| Країна |
 Данія |
| Адміністративна одиниця |
Копенгаген |
| Місце розташування |
Національний музей Данії |
| З матеріалу |
бронза і золото |
| Зображує |
сонячна колісницяd і horse-drawn vehicled |
| У збірках |
Національний музей Данії |
| Історія експозиції |
Q46750703? |
| Історичний період |
бронзова доба |
| Першовідкривач або винахідник |
Niels Frederik Peter Willumsend[1] |
| Дата відкриття (винаходу) |
1902 |
| Місце відкриття |
Trundholm Mosed |
| Довжина або відстань |
50 см |
 | |
 Сонячний візок у Вікісховищі | |
55°53′24″ пн. ш. 11°34′19″ сх. д. / 55.889946° пн. ш. 11.571865° сх. д.
Со́нячний візо́к (дан. Solvognen) — мініатюрне скульптурне зображення воза бронзової доби, знайдене селянином у трундхольмському болоті на північно-західному березі острова Зеландія в 1902 р. і відтоді є перлиною зібрання Національного музею Данії в Копенгагені (входить до канону данської культури).
Крім чотириколісного возика, до скульптурної групи входять зображення Соль (Сонця) у вигляді 25-сантиметрового бронзового диска, позолоченого з правого боку, і кобила, що везе його, також відлита з бронзи. Позолота нанесена тільки на один бік сонячного диска: мабуть, древні вважали, що цим боком Сонце обернене до Землі під час руху воза вдень, а протилежним, непозолоченим боком — під час його зворотної подорожі в нічний час доби.
Сонячний візок із Трундхольма може бути датований XVIII–XVII ст. до н. е. (одночасно з небесним диском із Небри). Примітно те, що він являє собою колісницю: у кожного колеса — по чотири спиці. Перші справжні колісниці з'являються в Європі тільки в епоху залізної доби (етруська колісниця з Монтелеоне, VI ст. до н. е.).
Міф про сонячне божество, що їздять по небу на колісниці, є типовим для індоєвропейських народів (порівн. колісниця Геліоса, давньоіндійська вімана). У німецькій традиції він вперше зафіксований в епоху середньовіччя: богиня Соль об'їжджає небосхил на колісниці, запряженій кіньми на ймення Арфак і Алсьвід, а боги дня Даґ і ночі Нотт — на конях Скінфаксі («сяйногривий») і Грімфаксі («морозногривий») .
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сонячний візок