Солтанівка
| село Солтанівка | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Одеська область |
| Район | |
| Тер. громада | Зеленогірська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA51120070080090513 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1926 |
| Населення | 1319 |
| Площа | 2,668 км² |
| Густота населення | 494,38 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 66521 |
| Телефонний код | +380 4864 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°51′31″ пн. ш. 30°7′21″ сх. д. / 47.85861° пн. ш. 30.12250° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
193 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | Одеська область, Подільський район, 66513, селище Зеленогірське, просп. Миру, буд. 41 |
| Карта | |
| Мапа | |
| |
Солта́нівка — село Зеленогірської селищної громади у Подільському районі Одеської області. Населення становить 1319 осіб.
Раніше село було пристанційним селищем навколо залізничної станції Заплази і здебільшого було відоме саме під такою назвою (на 01.04.1967 селище залізничної станції Заплази та с. Солтанівка були об'єднані в одне село Солтанівка[1][2]).
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області», увійшло до складу Зеленогірської селищної громади[3].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Любашівського району, село увійшло до складу новоутвореного Подільського району[4].
На сьогоднішній день Солтанівка відома на всю Україну, завдяки підприємству ТОВ "НВП"Агро-Ритм", яке є виробником насіння зернових та технічних культур. Підприємство є оплотом цієї місцевості: надає робочі місця, посильно фінансує державні установи, будує храми, надає спонсорські внески.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1312 осіб, з яких 588 чоловіків та 724 жінки.[5]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1319 осіб.[6]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 95,15 % |
| молдовська | 2,88 % |
| російська | 1,97 % |
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. II. — С. 416.
- ↑ Карта РККА L-36 (А), 1941
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області. www.kmu.gov.ua (укр.). Процитовано 15 червня 2025.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- Храмы и монастыри Одессы и Одесской области / А. Яций (авторский проект). — 3 изд. — О. : "ТЭС", 2012. — С. 311. — ISBN 978-966-2389-43-2.(рос.)
| Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
