Соломоново
| село Соломоново | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна | |||
| Область | Закарпатська область | ||
| Район | Ужгородський район | ||
| Тер. громада | Чопська міська територіальна громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA21100270050020245 | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1332 | ||
| Населення | 1457(2020 рік) | ||
| Площа | 6,15 км² | ||
| Поштовий індекс | 89460 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 48°25′50″ пн. ш. 22°9′50″ сх. д. / 48.43056° пн. ш. 22.16389° сх. д. | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | с.Соломоново, вул. Миру, 2 | ||
| Карта | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Соломоново (угор. Tiszasalamon, словац. Šalamúnová) — село в Чопській міській територіальній громаді Ужгородського району Закарпатської області, на річках Тиса та Латориця. Колишні назви — селище Шоломон, с. Тісошоломон, с. Соломон, с. Соломонове[1].
Село є крайнім західним населеним пунктом України. За півтора кілометра на захід — кордон зі Словаччиною, де розташована найзахідніша точка України.
У першій письмовій згадці про село (1281) повідомляється, що воно належало шляхтичу Петру. В джерелах ХІІІ — XIV ст. село відоме під назвами «Salamun», «Solomon», «Salamon». Можливо, назва села походить від його власника Соломона. В XII ст. селом володіли шляхтичі з Требишіва (Східна Словаччина), які 1300 передали його Ужанському наджупану Петру Петені. З першої половини XIV ст. власниками Соломонова були графи Другети.
В 30-х роках XIV ст. в селі існував католицький костел, який у період Реформації переходив від католиків до реформатів і навпаки.
1427, крім господарства кенейза (шолтейса), Соломоново було оподатковано від 14 порт. Тоді село вважалося поселенням середнього розміру. У XVI ст. кількість жителів села значно зменшилася. 1588 було оподатковано 9 селянських господарств, у власності яких було 1,75 порти. 1599, через десятиліття, в селі нараховувалось близько 20 селянських домогосподарств, костел, парафія, школа.
Джерела, датовані XVIII ст., зараховують Соломоново до мадярських сіл.
У 1923 році чехословацькі легіонери та їхні родини заснували поселення Страж (словац. Stráž, угор. Strázs)[1],[2] на залишковій фермі в 250 га на північ від залізничної лінії (сьогодні Шевченка вул., Першотравнева вул., Латорицька вул., Демократична вул.). У той час новостворена Чехословаччина запропонувала легіонерам сільськогосподарські угіддя в Східній Словаччині та на Підкарпатті, звільнені земельною реформою. Сім'ї спочатку жили в імпровізованих просторах, потім будували будинки; до поселення іммігрували також кілька русинських жителів[3],[4]. У Стражі існувала залізнична станція Stráž pri Čope[5], і до цього дня залізничний прикордонний перехід Чоп — Чєрна-над-Тисою називається Страж.
Після приєднання в 1946 році радянською стороною була перекрита чехословацька автомагістраль 553 Мукачево — Кральовски-Хлмец, що зв'язує Соломоново з Чехословаччиною (48 ° 26'07 «пн. ш. 22 ° 08'17» в.). Словаччина і Україна планують відновити автомагістраль і відкрити новий прикордонний перехід.[6]
У 1995 році рішенням Закарпатської обласної ради назва села була змінена з Соломонове на Соломоново[1].
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 210595, розташована у приміщенні сільської ради.
- Результати
- зареєстровано 1142 виборці, явка 49,65 %, найбільше голосів віддано за «Слуга народу» — 52,09 %, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 9,62 %, за партію «Патріот» — 9,07 %.[7] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Йосип Борто (самовисування) — 45,99 %, за Андрія Андріїва (самовисування) — 14,48 %, за Олександра Пекаря (Слуга народу) — 13,50 %[8].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| угорська | 831 | 59.91 % |
| українська | 517 | 37.27 % |
| російська | 27 | 1.95 % |
| вірменська | 6 | 0.43 % |
| білоруська | 2 | 0.15 % |
| румунська | 2 | 0.15 % |
| словацька | 1 | 0.07 % |
| інші/не вказали | 1 | 0.07 % |
| Усього | 1387 | 100 % |
У Соломонові розташований завод «Єврокар» (англ. Eurocar[10]) — офіційний виробник автомобілів марок Volkswagen Group в Україні, в першу чергу — Шкода.
- найзахідніша точка України
- реформатський храм
- Горал Ян (Horal Jan)[cs], (оригінальна назва — Гоффман Ян) — (1923–2011) — чеський ветеран війни, менеджер, бізнесмен, готельєр, ініціатор культурного життя та меценат ветеранів війни.
-
Кордон зі Словаччиною
-
Прикордонний знак №360
-
Прикордонна сигналізація
-
Церква
-
Уряд
-
Стариця Мертва Тиса
- ↑ а б в Соломоново [Архівовано 22 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Прадідівська слава
- ↑ Čop 4668. Архів оригіналу за 23 липня 2020. Процитовано 16 травня 2020.
- ↑ Marie Čuboková (* 1931 †︎ 2018). Архів оригіналу за 23 липня 2020. Процитовано 16 травня 2020.
- ↑ Obrázky z obcí Svoboda a Stráž pri Čope. Českoslovenští kolonisté na Podkarpatské Rusi (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 серпня 2020. Процитовано 16 травня 2020.
- ↑ zastávka Stráž pri Čope. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 18 квітня 2021.
- ↑ Na Ukrajinu má pribudnúť nový hraničný priechod. Архів оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 16 квітня 2021.
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 68, Закарпатська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 23 березня 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 68, Закарпатська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 23 березня 2022.
- ↑ ŠKODA в Соломоново. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 21 липня 2015.
Ця стаття не містить посилань на джерела. (травень 2014) |
