Симоніани
| Гностицизм | |
.svg?lang=uk)
| |
|
Перський гностицизм | |
|
Курдський гностицизм | |
|
Сіро-єгипетські гностики | |
|
Відомі гностичні автори | |
|
Пізній гностицизм | |
|
Середньовічний гностицизм | |
|
Гностичні писання | |
Симоніани — послідовники Симон Волхв, якого згадано у Діях апостолів VIII, 9.
Голос — Ім'я • • Сонце — Місяць
Розум — Бажання • • Повітря — Вода
(діаграма еонології Симона. 1892)
Симон вважається першим за часом представником гностичного вчення за апостолів, тому й вважається єресіархом у християнській Церкві. Він видавав себе за вищого еона, у якому втілилася «Сила Божа», послану для звільнення світу. Саме Симон говорив, що на Синайській горі він з'явився у образі Отця, за часів імператора Тиверія — в образі Сина, а потім зійшов на апостолів у вигляді Святого Духа.
Видаючи себе за Месію, Симон вчив, що віруючі у нього отримують свободу, й що їм все дозволено.
Його послідовники віддавалися розпусті й забобонам, тим більше, що не визнавали воскресіння мертвих.
Булгаков, Сергій Васильович (1913). Расколы. Ереси. Секты. Противные христианству и православию учения. Западные христианские вероисповедания. Соборы Западной Церкви.