Перейти до вмісту

Сарана

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
?Сарана
Пустельна сарана, Schistocerca gregaria Самець (зверху) та самиця
Пустельна сарана, Schistocerca gregaria
Самець (зверху) та самиця
Біологічна класифікація
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Членистоногі (Arthropoda)
Надклас:Шестиногі (Hexapoda)
Клас:Комахи (Insecta)
Ряд:Прямокрилі (Orthoptera)
Підряд:Caelifera
Родина:Acrididae
Підродина:Cyrtacanthacridinae, Oedipodinae, Gomphocerinae
Посилання
Вікісховище:Caelifera

Сарана́ — спільна назва шкідливих видів комах ряду прямокрилих підряду саранових, які здатні збиратися у зграї; при масовому розмноженні знищує посіви сільськогосподарських культур на великих площах. За підрахунками фахівців, рій комах в один квадратний кілометр за добу може знищити врожай, яким би нагодували 35 тис. осіб. Під час масової міграції шкідник здатен знищити весь посів у короткі терміни, а втрати врожаю можуть становити від 25 до 100 %. А розмір рою сарани може сягати до декількох сотень квадратних кілометрів і здатен долати, за різними даними, до 150–300 км на добу[1][2].

В Україні найнебезпечнішими видами є сарана перелітна (Locusta migratoria L.) і прус італійський (Calliptamus italicus L.). Перелітна сарана розмножувалась у плавнях Дунаю, Дністра, Дніпра та деяких інших річок і робила перельоти на північ до 58 — 62° північної широти. Розміри комах — від 2 до 10 см завдовжки. Загалом різновидів сарани в Україні нараховують до 20 видів.

Вагомий внесок у вивчення й боротьбу з цими шкідниками зробили полтавці Ф. К. Лук'янович, І. І. Красильщик і О. О. Оглоблін.

Поодинока та стадна фази

[ред. | ред. код]

Близько десятка видів сарани змінюють свій розвиток залежно від щільності комах. Якщо личинка не бачить навколо багато інших личинок, то вона розвивається в поодиноку форму. В тому разі, коли личинок багато, нервова система запускає гормональні зміни, які призводять до змін у розвитку, що ведуть до утворення стадної фази[3].

Німфи одиночної (вгорі) та стадної (внизу) фаз пустельної сарани (Schistocerca gregaria)

Історія

[ред. | ред. код]

Напад сарани в біблійному П'ятикнижжі описано як восьма єгипетська кара. Це одне з найстрашніших знамень і лих, які начебто спіткали єгиптян за відмову фараона звільнити синів Ізраїлевих і дозволити Мойсеєві вивести їх із Стародавнього Єгипту.

І подув сильний вітер, і від того налетіли полчища сарани, пожерти всю зелень аж до останньої травинки на землі[4].

У Старому Заповіті є близько 100 згадок комах та інших членистоногих, але найбільше, 40, присвячені сарані та коникам[5].

Згідно з Плінієм у 125 році н. е. нашестя сарани призвело до голодної смерті 800 тис. осіб у римських колоніях Киренаїка та Нумідія[5].

У 1958 році в Ефіопії сарана знищила 167 тис. т зерна, чого б вистачило для харчування мільйона людей впродовж року[5].

У 1986-1989 роках нашестя пустельної сарани[en] охопило понад 60 країн. Розмноження почалося 1986 року, у 1987 році сарана розмножилася в країнах Сахельського поясу та до кінця року досягла північного заходу Африки. За 1988 рік пустельна сарана поширилася на всю Північну Африку, Сахель, Судан, Близький Схід, Південно-Східну Азію, а в жовтні перетнула Атлантичний океан та потрапила на Карибські острови. Втім, кількість комах почала різко знижуватися в останньому кварталі 1988 року, й до березня 1989 року нашестя завершилося завдяки природним факторам та спеціальним агротехнічним заходам[6].

За даними ООН, різке збільшення числа роїв сарани в Західній Африці в 2003-2005 роках обійшлося країнам цього регіону в $2,5 млрд. За оцінками ООН, пустельна сарана зараз впливає на життєдіяльність кожної десятої людини на Землі, що робить її найнебезпечнішою в світі мігруючою зброєю[7].

Нашестя сарани в Україні

[ред. | ред. код]

2025

[ред. | ред. код]

У липні в Запорізькій області було виявлено осередки єгипетської сарани Anacridium aegyptium чисельністю 40-50 екземплярів на м², а подекуди до 80 екз. на м², рої якої поширилася з території колишнього Каховського водосховища. Вона може з'їдати рослини, листя, квітки, що за оцінками експертів може спричинити втрату від 20 % до 100 % врожаю[8][9]. Згідно з повідомленням фахівців відділу охорони природи Національного заповідника «Хортиця» (Запорізька область), в деяких окремих районах області спостерігається спалах чисельності перелітної сарани Locusta migratoria, яка вважається небезпечним шкідником сільського господарства[10]. Шкідник охопив близько 2991,6 га Запорізької області. Особливий режим на тлі загрози ввели у Комунарському районі Запоріжжя[11]. Найбільше уражень зафіксовано в рекреаційних зонах, на землях несільськогосподарського призначення, а також уздовж берегів Дніпра[12]. У Головному управлінні Держпродспоживслужби в Запорізькій області повідомили, що причиною спалаху стали посушливі роки та відсутність обробки ґрунтів, через що комахи швидко розмножуються й мігрують на великі відстані[13].

Станом на 23 липня, збільшення чисельності шкідника спостерігається також у Дніпропетровській області. Раніше сарана була помічена на окремих територіях Запорізької, Херсонської та, осередково, на південному заході Одеської області[14]. З 23 червня особливий режим захисту рослин був запроваджений на майже 300 гектарах Херсонщини. Там сарана уразила 27 гектарів посівів соняшнику. На початку липня в Болградському районі Одещини зафіксували міграцію сарани з півдня Молдови, зокрема на полях, де зібрали врожай ріпаку, пшениці та ячменю[15]. Сарану також помітили у Дніпрі, Кривому Розі та у Вінниці[16].

Ентомологи назвали комплексні причини нашестя сарани:

  • підрив Каховської ГЕС створив вологі території, ідеальні для розмноження сарани;
  • кліматичні зміни та природні цикли[17].

Масове нашестя сарани у південних регіонах України значною мірою стало наслідком війни в України, яке робить неможливим використання традиційних методів боротьби з шкідниками [18].

Методи боротьби з сараною

[ред. | ред. код]

Основні методи боротьби включають профілактику, хімічний, та біологічний контроль за допомогою природних ворогів шкідників.

  • Профілактичні заходи — регулярні обстеження територій розмноження, моніторинг погодних умов та екологічного стану середовища, що сприяє розвитку сарани. Обстеження краще проводити після сходу сонця і до 9:00 або з 18:00 і до заходу сонця, коли саранові в стані відносного спокою перебувають на верхівках рослин. Порогові рівні саранових: економічний поріг шкідливості личинок нестадних кобилок складає 5-10, італійського пруса — 2-5 екз/м2.
  • Хімічний контроль залишається основним методом боротьби з роями та зграями сарани. Використовуються переважно органофосфатні хімікати в малих концентрованих дозах. Цей метод забезпечує високу ефективність при мінімальному впливі на навколишнє середовище. Застосовують суцільні оброблення, крайові (навколо посівів), локальні – у місцях високої концентрації шкідника (куліги, зграї) інсектицидами згідно з «Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні»[19],[20]. Обов’язково за 3 доби необхідно попередити голів виконавчих комітетів сільських та селищних рад, власників пасік про час та місце проведення хімічного оброблення посівів сільськогосподарських культур[21].
  • Біологічний контроль включає використання природних ворогів сарани, включаючи грибкові патогени, паразитів та хижаків. Цей підхід особливо ефективний для довгострокового контролю популяції. З птахів саранових винищують: лелеки, шпаки, граки, дикі качки, чайки. Кубушки саранових знищують личинки наривників (Coleoptera, Meloidae), яйця — личинки жужелиць із родів Calosoma та Amara. Яйця перелітної, італійської, мароккської сарани, темнокрилого, хрестового та інших коників знищують личинки мух бренівок (Bombyliidae).

Найефективніший підхід до боротьби з сараною поєднує раннє попередження, швидке реагування, міжнародне співробітництво та використання сучасних технологій при дотриманні екологічних стандартів[22],[23].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Сарана: рій масового ураження — 2020 // Агробізнес сьогодні — 05.08.2020
  2. ↑ Безейко Анастасія. У Запоріжжі зафіксовано масштабні центри скупчення сарани: у мережі показали відео // 24 Канал — 19.07.2025
  3. ↑ Wang, Xianhui; Fang, Xiaodong; Yang, Pengcheng; Jiang, Xuanting; Jiang, Feng; Zhao, Dejian; Li, Bolei; Cui, Feng; Wei, Jianing; Ma, Chuan; Wang, Yundan; He, Jing; Luo, Yuan; Wang, Zhifeng; Guo, Xiaojiao; Guo, Wei; Wang, Xuesong; Zhang, Yi; Yang, Meiling; Hao, Shuguang; Chen, Bing; Ma, Zongyuan; Yu, Dan; Xiong, Zhiqiang; Zhu, Yabing; Fan, Dingding; Han, Lijuan; Wang, Bo; Chen, Yuanxin; Wang, Junwen; Yang, Lan; Zhao, Wei; Feng, Yue; Chen, Guanxing; Lian, Jinmin; Li, Qiye; Huang, Zhiyong; Yao, Xiaoming; Lv, Na; Zhang, Guojie; Li, Yingrui; Wang, Jian; Wang, Jun; Zhu, Baoli; Kang, Le (2014). The locust genome provides insight into swarm formation and long-distance flight. Nature Communications. 5 (1). doi:10.1038/ncomms3957. ISSN 2041-1723.(англ.)
  4. ↑ Восьма кара: сарана 1-20 // Propovidnyk.Com.Ua
  5. ↑ а б в Latchininsky, Alexandre V. (2013). Locusts and remote sensing: a review. Journal of Applied Remote Sensing. 7 (1): 075099. doi:10.1117/1.JRS.7.075099. ISSN 1931-3195.
  6. ↑ Skaf, R.; Popov, G. B.; Roffey, J.; Scorer, R. S.; Hewitt, J. (1990). The Desert Locust: An International Challenge [and Discussion]. Philosophical Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences. 328 (1251): 525—538. doi:10.1098/rstb.1990.0125. ISSN 0962-8436.(англ.)
  7. ↑ 8-ма кара єгипетська. Світу загрожує ще одне лихо - сарана // Український Дощ — 17.03.2020
  8. ↑ Єгипетська сарана атакує аграріїв Запоріжжя | Події, інтерв'ю | E-land. e-land.ua. Процитовано 26 липня 2025.
  9. ↑ “Хмари” сарани побачили в небі над Запоріжжям: куди мігрує шкідник (ВІДЕО, КАРТА). akzent.zp.ua (укр.). Процитовано 26 липня 2025.
  10. ↑ Яка саме сарана атакувала Запоріжжя, яка від неї шкода та як з нею боротися. // Автор: Іван Мазур. 20.07.2025
  11. ↑ Безейко Анастасія. Нашестя сарани атакує Україну: що відомо про загрозу та які області постраждають // 24 Канал — 25.07.2025
  12. ↑ Копитко Василина. Сарана атакує Запоріжжя. Що буде з врожаєм і чи є загроза для інших регіонів // РБК-Україна — 23.07.2025
  13. ↑ Руденко Олексій. "Наші колібрі": на Запоріжжя напали полчища сарани (відео) // Фокус — 19.07.2025
  14. ↑ Нашестя сарани охоплює Дніпропетровську область. ВІДЕО. 23.07.2025, 17:38
  15. ↑ Коваленко Анна. Сарана вже в Україні: в яких областях виявили шкідника // Українська правда — 23.07.2025
  16. ↑ Савін Тимур. Сарана наближається до Києва: комахи з'їдають величезні обсяги врожаю (фото, відео) // Фокус — 23.07.2025
  17. ↑ Лисичкіна Любава. Після Дніпра і Запоріжжя сарана наближається до Києва (відео) // Великий Київ — 23.07.2025
  18. ↑ Усик Дмитро. Науковці назвали причину нашестя сарани на Запоріжжі: до чого тут війна // 24 Канал — 03.08.2025
  19. ↑ Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні // Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України
  20. ↑ Перелік пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні (станом на 26.06.2024) // ІАС «Аграрії разом»
  21. ↑ Сарана дісталася Дніпропетровської області: в управлінні фітосанітарної безпеки радять аграріям моніторити посіви // СуперАгроном — 25.07.2025
  22. ↑ Сарана стрімко шириться регіонами України — фахівці розповіли про методи боротьби // Kurkul.com — 23.07.2025
  23. ↑ Розтрьопа Василь. Українські поля нищить сарана: як зупинити стрімке поширення шкідників // 24 Агро — 24.07.2025

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]


Ентомологія Це незавершена стаття з ентомології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сарана&oldid=46331730