Розтягнення зв'язок
| Розтягнення зв'язок | |
|---|---|
 Розтягнення зв’язок гомілкостопного суглоба з синцем та набряком | |
| Спеціальність | невідкладна медична допомога[d]  |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-10 | T14.3 |
| MeSH | D013180 |
 Sprains у Вікісховищі | |
Розтягнення зв'язок (лат. distorsio або часткове пошкодження зв'язок[1]) — травма, яка виникає при дії на тканини сили у вигляді тяги, яка незначно перевищує фізіологічні властивості та не порушує анатомічну безперервність таких еластичних утворень як зв'язки. Найчастіше розтягнення виникає в зоні суглобів — надп'ятково-гомілкового, променево-зап'ясткового, колінного.[2] Основною функцією зв'язки є забезпечення пасивної стабілізації суглоба, і вона відіграє важливу роль у пропріоцептивній функції.[3]
В клінічній картині розтягнення зв'язок буде часткове порушення функції пошкодженого сегмента, локальний біль, набряк, болючі активні рухи.[2]
Значне розтягнення зв'язок може виглядати та мати ознаки як розрив зв'язок або перелом кістки, і іноді медичним працівникам може бути важко відрізнити їх.[4]
Тяжкість розтягнення зв'язок оцінюється залежно від того, наскільки сильно була пошкоджена зв'язка та чи став суглоб нестабільним. Суглоб може стати нестабільним, коли пошкоджена зв'язка більше не в змозі надавати йому нормальну підтримку[4]:
- I ступінь — структурне пошкодження лише на мікроскопічному рівні, з невеликою місцевою болючістю та без нестабільності суглоба.[3]
- II ступінь — часткове пошкодження (розрив) зв'язки, видимий набряк і помітна болісність, але без нестабільності суглоба (або з легкою нестабільністю).[3]
- III ступінь — важке розтягнення: повний розрив зв'язок зі значним набряком і нестабільністю суглоба.[3]
Розтягнення зв'язок легкого та середнього ступеня тяжкості лікуються консервативно і зазвичай гояться через 6 тижнів.[4]
У випадку розтягнення м'яких тканин у зоні суглобів необхідно проводити рентгенологічне обстеження для оцінки кісткових структур, а для візуалізації м'яких тканин застосовують МРТ або ультразвукове дослідження.[2]
Лікування розтягнення зв'язок містить у собі створення спокою пошкодженій ділянці тіла, місцеве прикладання холоду, призначення знеболювальних препаратів. Із 3-ї доби призначають УВЧ-терапію, електрофорез з анестетиками, пізніше — теплові процедури.[2] При виникненні значних підшкірних гематом проводиться пункція для евакуації вмісту порожнини. Після цього на рану накладають стискаючу пов'язку.[2]
- ↑ Шимон В.М., Шармазанова О.П., Агій В.І. «Діагностика розтягнення (розривів зв'язок) гомілковостопного суглоба в дітей із урахуванням комп'ютерного моделювання» Травма 16,№ 4 (2015): 60-63.
- ↑ а б в г д Голка Г. Г., Бур'янов О. А., Климовицький В. Г., 2013, С.59-60
- ↑ а б в г Bahr R, Alfredson H, Järvinen M, Järvinen T, Khan K, Kjær M, Matheson G, Mæhlum S. Types and Causes of Injuries. In Bahr. R. The IOC Manual of Sports Injuries: An Illustrated Guide to the Management of Injuries in Physical Activity. Wiley Blackwell. 2012. p 1-24.
- ↑ а б в Ligament Sprain. www.physio-pedia.com.
- Травматологія та ортопедія : підручник для студ. вищих мед. навч. закладів / за ред.: Голки Г. Г., Бур’янова О. А., Климовицького В. Г. — Вінниця : Нова Книга, 2013. — 400 с. : іл. ISBN 978-966-382-496-3