Рафаель Сантос Борре
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Рафаель Сантос Борре Морі | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 15 вересня 1995 (30 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Барранкілья, Колумбія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 174 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 71 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | центральний нападник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поточний клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Номер | 19 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Рафаель Сантос Борре (ісп. Rafael Santos Borré, нар. 15 вересня 1995, Барранкілья) — колумбійський футболіст, нападник бразильського «Інтернасьйонала» і збірної Колумбії.
У дорослому футболі дебютував 2013 року виступами за команду клубу «Депортіво Калі», в якій провів три з половиною сезони, взявши участь у 46 матчах чемпіонату. У складі «Депортіво Калі» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,43 голу за гру першості. Останній рік грав за рідну команду на умовах оренди з іспанського «Атлетіко» (Мадрид), з яким у серпні 2015 року уклав шестирічний контракт.
Влітку 2016 року все ж перебрався до Іспанії, але дебютував у Ла-Лізі не в складі «Атлетіко», а за «Вільярреал», до якого був також відданий в оренду.
Влітку 2017 року, так й не дебютувавши за «Атлетіко», повернувся до Південної Америки, ставши гравцем аргентинського «Рівер Плейт». У своєму дебютному сезоні він допоміг клубу завоювати Кубок та Суперкубок Аргентини, а згодом допоміг команді здобути перемогу у Кубку Лібертадорес 2018 року, забивши три м'ячі, що дозволило їй стати учасником тогорічного Клубного чемпіонату світу. На цьому турнірі взяв участь в обох іграх південноамериканської команди, відзначившись дублем у програному в серії пенальті півфіналі проти еміратського «Аль-Айна» та реалізувавши пенальті у грі за третє місце проти японського «Касіма Антлерс» (перемога 4:0). Завдяки цьому з трьома забитими голами став найкращим бомбардиром турніру (разом з валлійцем Гаретом Бейлом з «Реал Мадрид»). Згодом отримав «бронзовий м'яч» як третій найкращий гравець змагання. У 2019 році він вдруге став володарем Кубка Аргентини, а в 2020 році Борре став найкращим бомбардиром чемпіонату Аргентини, забивши 12 голів.
5 липня 2021 року Борре повернувся до Європи, підписавши контракт із німецьким «Айнтрахтом» на правах вільного агента. Угода розрахована терміном до літа 2025 року[1]. 25 вересня в поєдинку проти «Кельна» Рафаель забив свій перший гол за «Айнтрахт»[2]. За підсумками сезону 2021/22 Борре виграв з «Айнтрахтом» Лігу Європи УЄФА, зігравши в тому числі і у фінальному матчі, де провів на полі усі 120 хвилин, забивши гол на 69 хвилині, а потім реалізувавши останній вирішальний післяматчевий пенальті[3][4].
Протягом 2014—2015 років залучався до складу молодіжної збірної Колумбії, посівши друге місце на молодіжному чемпіонаті Південної Америки 2015 року в Уругваї . На турнірі він взяв участь у 7 матчах і у поєдинку проти перуанців та чилійців забив по голу. Влітку того ж року Борре взяв участь у молодіжному чемпіонаті світу у Новій Зеландії. На турнірі він зіграв у 4 матчах і у поєдинку проти португальців Рафаель забив гол. Загалом на молодіжному рівні зіграв у 15 офіційних матчах, забив 4 голи.
2016 року провів одну гру за олімпійську збірну Колумбії.
7 вересня 2019 року в товариському матчі проти збірної Бразилії Борре дебютував за збірну Колумбії[5]. У 2021 році Рафаель у складі збірної взяв участь у Кубку Америки у Бразилії. На турнірі він зіграв у пяти матчах і став з командою бронзовим призером турніру.
Станом на 1 червня 2022 року
| Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
| 2013 | A | 2 | 0 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 2 | 0 | |
| 2014 | A | 7 | 3 | КК | 6 | 1 | - | - | - | - | - | - | 13 | 4 | |
| 2015 | A | 26 | 11 | КК | 5 | 5 | - | - | - | - | - | - | 31 | 16 | |
| 2016 | A | 11 | 6 | КК | 2 | 0 | КЛ | 3 | 0 | - | - | - | 16 | 6 | |
| Усього за «Депортіво Калі» | 46 | 20 | 13 | 6 | 3 | 0 | - | - | 62 | 26 | |||||
| 2016–17 | ПД | 17 | 2 | КІ | 4 | 0 | ЛЧ+ЛЄ | 2[6]+7 | 0+2 | - | - | - | 30 | 4 | |
| 2017–18 | ПД | 23 | 6 | КА | 5 | 2 | КЛ | 10 | 3 | 38 | 11 | ||||
| 2018–19 | ПД | 19 | 4 | КА | 6 | 2 | КЛ | 11 | 3 | КЧС | 2 | 3 | 38 | 12 | |
| 2019–20 | ПД | 20 | 12 | КА+КЛ | 2+8 | 0+2 | КЛ | 11 | 7 | - | - | - | 41 | 21 | |
| 2021 | ПД | 0 | 0 | КЛ | 11 | 8 | КЛ | 4 | 0 | - | - | - | 15 | 8 | |
| Усього за «Рівер Плейт» | 62 | 22 | 32 | 14 | 36 | 15 | 2 | 3 | 132 | 54 | |||||
| 2021–22 | БЛ | 31 | 8 | КН | 1 | 0 | ЛЄ | 13 | 4 | - | - | - | 45 | 12 | |
| Усього за кар'єру | 156 | 52 | 50 | 20 | 52 | 19 | 2 | 3 | 260 | 96 | |||||
- Станом на 16 листопада 2021 року
- Переможець Суперліги Колумбії (1):
- Чемпіон Колумбії (1):
- «Депортіво Калі»: 2015 А
- Володар Кубка Аргентини (2):
- Володар Суперкубка Аргентини (2):
- Володар Кубка Лібертадорес (1):
- Переможець Рекопи Південної Америки (1):
- Переможець Ліги Європи УЄФА (1):
- Бронзовий призер Кубка Америки: 2021
- Найкращий бомбардир Клубного чемпіонату світу: 2018 (3 голи)
- «Бронзовий м'яч» Клубного чемпіонату світу: 2018
- Найкращий бомбардир аргентинської Прімери: 2019/20 (12 голів)
- ↑ Borré joins the Eagles. Eintracht Frankfurt (англ.). Процитовано 21 травня 2022.
- ↑ Eintracht Frankfurt vs. FC Cologne - 25 September 2021 - Soccerway. int.soccerway.com. Процитовано 21 травня 2022.
- ↑ Rangers lose Europa final to Eintracht on penalties — через www.bbc.com.
- ↑ UEFA.com (18 травня 2022). Frankfurt 1-1 Rangers (aet, Frankfurt win 5-4 on penalties): Trapp seals shoot-out success. UEFA.com (англ.). Процитовано 19 травня 2022.
- ↑ Brazil vs. Colombia - Football Match Report - September 6, 2019 - ESPN. ESPN.com (англ.). Процитовано 21 травня 2022.
- ↑ У кваліфікаційному раунді.
- Рафаель Сантос Борре на сайті ФІФА (англ.)
- Рафаель Сантос Борре на сайті Soccerbase (англ.)
- Рафаель Сантос Борре на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Рафаель Сантос Борре на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Рафаель Сантос Борре на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
| Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 15 вересня
- Народились 1995
- Гравці молодіжного чемпіонату світу з футболу 2015
- Гравці молодіжної збірної Колумбії з футболу
- Гравці розіграшу Кубка Америки з футболу 2021
- Гравці розіграшу Кубка Америки з футболу 2024
- Колумбійські футболісти
- Гравці збірної Колумбії з футболу
- Футболісти «Депортіво Калі»
- Футболісти «Атлетіко» (Мадрид)
- Футболісти «Вільярреала»
- Футболісти «Рівер Плейта»
- Футболісти «Айнтрахта» (Франкфурт-на-Майні)
- Футболісти «Вердера»
- Футболісти «Інтернасіонала»
- Колумбійські футбольні легіонери
- Футбольні легіонери в Іспанії
- Футбольні легіонери в Аргентині
- Футбольні легіонери в Німеччині
- Футбольні легіонери в Бразилії
- Уродженці Барранкільї
- Гравці Ла-Ліги

