Радченко Володимир Васильович
| Радченко Володимир Васильович | |
|---|---|
| Заступник Міністра вугільної промисловості України | |
| 1994 — 10.1996 | |
| Директор «УкрНДІпроект» | |
| 11.1996 — 08.1997 | |
| Перший заступник Міністра вугільної промисловості України | |
| 08.1997 — 04.2000 | |
| Перший заступник директора – головний інженер «УкрНДІпроект» | |
| 2000 — 2001 | |
| Перший заступник Голови Державного комітету України з нагляду за охороною праці | |
| 2001 — 2005 | |
| Перший заступник Міністра вугільної промисловості України | |
| 2006 — 2007 | |
| Заступник директора підприємства «Відділення вугілля, горючих сланців і торфу Академії гірничих наук України» | |
| 2008 | |
| Перший заступник директора департаменту ЗАТ «Донецьксталь – металургійний завод» | |
| 2008 — 2009 | |
| Директор «УкрНДІпроект» | |
| 2010 — 2016 | |
| Народився | 21 квітня 1950[1] (75 років) Новоселидівка, Мар'їнський район, Сталінська область, Українська РСР, СРСР[2] |
| Відомий як | гірничий інженер, керівник |
| Країна | |
| Alma mater | ДВНЗ ДонНТУ (1979)[3] |
| Професія | гірничий інженер-електромеханік |
| Нагороди | |
Радченко Володимир Васильович — український гірничий інженер, технічний керівник вугільної галузі, фахівець в галузі розробки корисних копалин, організатор виробництва, вчений в галузі гірництва, кандидат технічних наук.
У 1969 р. закінчив Селидівський гірничий технікум.
У 1969—1971 рр. служив у лавах Радянської Армії.
У 1979 р. без відриву від виробництва закінчив Донецький політехнічний інститут.
У 1994 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук.
Трудову діяльність розпочав у 1968 р. підземним електрослюсарем шахти № 40 (пізніше шахти «Гірник») тресту «Селидіввугілля».
З 1971 по 1988 р. працював гірничим майстром, механіком видобувної дільниці, начальником дільниці, заступником директора з виробництва, головним інженером шахти і шахтоуправління, директором шахтоуправління «Курахівське» ВО «Селидіввугілля», заступником генерального директора з виробництва, а з 1990 р. — генеральним директором ВО «Селидіввугілля».
З 1994 по 1996 р. — заступник Міністра вугільної промисловості України[4].
З листопада 1996 по серпень 1997 р. — директор інституту «УкрНДІпроект».
З серпня 1997 по квітень 2000 р. — перший заступник Міністра вугільної промисловості України[5].
З 2000 по 2001 р. — перший заступник директора — головний інженер інституту «УкрНДІпроект».
У 2001—2005 рр. — перший заступник Голови Державного комітету України з нагляду за охороною праці[6].
У 2006—2007 рр. — заступник[7], потім перший заступник Міністра вугільної промисловості України[8].
У 2008 р. — заступник директора підприємства «Відділення вугілля, горючих сланців і торфу Академії гірничих наук України».
2008—2009 рр. — перший заступник директора департаменту ЗАТ «Донецьксталь — металургійний завод».
З 2010 по 2016 р. — директор інституту «УкрНДІпроект».
З 2010 по 2019 р. також був головним редактором журналу «Уголь Украины».
- ↑ Уголь Украины — Міністерство вугільної промисловості України, 1957.
- ↑ http://spadshchyna.donntu.edu.ua/kaf/ema/vip.htm
- ↑ http://www.logos.biz.ua/proj/donntu/online/439.htm
- ↑ Указ Президента України «Про призначення В. Радченка заступником Міністра вугільної промисловості України» від 07.12.1994 № 734/94
- ↑ Указ Президента України «Про призначення В. Радченка першим заступником Міністра вугільної промисловості України» від 11.08.1997 № 780/97
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України «Про призначення Радченка В.В. першим заступником голови Державного департаменту з нагляду за охороною праці» від 04.12.2001 № 1633
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України «Про призначення Радченка В.В. заступником Міністра вугільної промисловості України» від 10.08.2006 № 1171
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України «Про призначення Радченка В.В. першим заступником Міністра вугільної промисловості України» від 13.12.2006 № 1729
- Радченко Володимир Васильович (до 65-річчя від дня народження) // Уголь Украины. — 2015. — № 3-4. — С. 79.
- Радченко Володимир Васильович // Донецький національний технічний університет — 90. — К., 2011.
- Народились 21 квітня
- Народились 1950
- Уродженці Мар'їнського району
- Випускники ДонНТУ
- Нагороджені знаком «Шахтарська слава» I ступеня
- Нагороджені знаком «Шахтарська слава» II ступеня
- Нагороджені знаком «Шахтарська слава» III ступеня
- Кавалери ордена Святого рівноапостольного князя Володимира II ступеня (УПЦ МП)
- Заслужені шахтарі України
- Нагороджені почесною грамотою ВРУ
- Нагороджені знаком «Шахтарська доблесть»
- Українські гірничі інженери
- Українські гірничопромисловці
- Українські науковці в галузі гірництва
- Кандидати технічних наук України
- Заступники міністрів України