Пуерто-Принсеса
| Місто | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Пуерто-Принсеса | |||||
| |||||
| Координати 9°40′33″ пн. ш. 118°42′50″ сх. д.H G O | |||||
| Країна | Філіппіни | ||||
| Регіон | Палаван | ||||
| Поселення | [[|]] | ||||
| Межує з |
| ||||
| Дата заснування | 1872 | ||||
| Місто з | 1961 | ||||
| Площа | 2381,02 км² | ||||
| Висота центру | 98 м | ||||
| Клімат | тропічний (Af) | ||||
| Населення | 222 673 (2010) | ||||
| Густота населення | 94 осіб/км² | ||||
| Міста-побратими | Порт-Нумбай, Гонолулу, Гонолулу | ||||
| Телефонний код | 48 | ||||
| Поштовий індекс | 5300 | ||||
| GeoNames | 1692685 | ||||
| OSM | r9481097 ·R | ||||
| Офіційний сайт | puertoprincesa.ph | ||||
![]() | |||||
| | |||||
Пуерто-Принсеса (тагал. Puerto Princesa) — місто на Філіппінах, на острові Палаван, адміністративний центр провінції Палаван. За даними 2000 року становить 161 912 жителів, 33 306 будинків. Відоме своїми крокодилячими фермами і підземними річками. Недалеко від міста створено Національний парк підземної річки (Puerto Princesa Subterranean River National Park), взятий під охорону ЮНЕСКО як пам'ятник Всесвітньої спадщини. Це явище природи пояснюється наявністю в околицях міста вапнякових карстових гірських порід, в яких легко утворюються порожнини, в яких і тече вода.
Місто назване на честь принцеси Еулалії де Бурбон, дочки Ізабелли II Іспанської, яка під час експедиції 1872 року і заснувала місто на острові Парагуас (він же — Палаван).
Місто Пуерто-Принсеса розташоване в середині острова Палаван. Приблизно 306 морських миль відділяє його від Маніли, 250 — від острова Панай, 250 — від Замбоанги.
Перша назва, Пуерто-де-ла-Принсеса, було пізніше скорочено.
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується мусонним кліматом. Найтепліший місяць — квітень із середньою температурою 28.9 °C (84 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 27.2 °С (81 °F).[1]
| Клімат Пуерто-Принсеси | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 37 | 37 | 41 | 38 | 38 | 38 | 36 | 37 | 37 | 37 | 39 | 37 | 41 |
| Середній максимум, °C | 30 | 30 | 31 | 32 | 31 | 30 | 30 | 30 | 30 | 30 | 30 | 30 | 30 |
| Середня температура, °C | 27 | 27 | 27 | 28 | 28 | 27 | 27 | 27 | 27 | 27 | 27 | 27 | 27 |
| Середній мінімум, °C | 23 | 23 | 24 | 25 | 25 | 25 | 24 | 24 | 24 | 24 | 24 | 24 | 24 |
| Абсолютний мінімум, °C | 20 | 20 | 20 | 21 | 22 | 22 | 22 | 20 | 20 | 22 | 18 | 20 | 18 |
| Днів з дощем | 4 | 3 | 3 | 4 | 8 | 13 | 15 | 15 | 14 | 15 | 12 | 8 | 114 |
| Джерело: Weatherbase | |||||||||||||
Іспанські колонізатори заснували тут поселення 4 березня 1872 року з метою дослідження регіону. В 1894 році місто було визнане одним з найбільш красивих міст країни. Вже в той час тут був побудований зручний морський порт. В 1911 році новий, американський, уряд влаштував тут адміністративний центр провінції Палаван на чолі з мером Джоном Брауном.
Пуерто-Принсеса отримала в 1970 р статус «великого міста».
З часу свого заснування це був центр активності Палавану, центр торгівлі і промисловості, що розвивається, і ці традиції підтримуються його владою до нинішніх днів.
Хвилі переселенців з різних провінцій Філіппін, а також з різних країн, сприяли формуванню змішаного типу культури в столиці Палавану. Корінними є такі народності, як куйюнон, тагбанва і батаки. Кожна має свою самобутню культуру і мову. Тут поширені також тагальська, вісайя і англійська, як мови міжнаціонального спілкування.
- Собор Непорочного зачаття, побудований в 1872 р, на проспекті Рісаля.
- Парк принцеси Еулалії, заснований в 1872 р
- Парк Мендоса, розбитий на честь борців опору проти японських окупантів.
- Музей Палавану, поруч з парком Мендоса.
| Це незавершена стаття з географії Філіппін. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
