Польські племена
Польські племена — умовна назва, яку використовують окремі історики [1] для означення ряду західнослов'янських племен з групи лехіцьких, котрі у X i XI стт. були завойовані племенем поляків (полян ляських), та асимільованих ними протягом подальшої історії. Вважається, що "польські племена" увібрали в себе також субстрат германських племен, які жили на території нинішньої Польщі до появи тут слов'ян, що також вплинуло на етногенез та генотип сьогоднішніх поляків.
З огляду на пізній характер введення терміна "польські племена" він має досить широкий спектр трактування. В одному випадку тут може матись на увазі певне внутрішнє розділення всередині самого племені поляків, що мешкало в середній течії річки Варта орієнтовно в VII - X століттях. В другому випадку під цим терміном розуміють групу найбільш етнічно споріднених із поляками лехітських племен, точна кількість, місце проживання та імена яких невизначена. В третьому випадку під "польськими племенами" розуміються всі слов'янські племена, завойовані польським князем Мешком І, в яких згодом утвердилась польська династія П'ястів
В археологічній періодизації племінна епоха на землях сучасної Польщі тривала від бл. 650 р. до руйнації племінного устрою П'ястами в X i XI ст. Кількість залишків помешкань була значно більшою за кількість відомих назв племен. Це породило ситуацію, коли племена мали подвійну назву: власними назвами називають племена, чиє ім'я збереглось до наших днів у джерелах (вісляни) i в побуті (мазовшани, кашуби), а назвами, що походять від місцевості — невідомі племена (ленчицьке чи боніковсько-пшемецьке плем'я).
Для класифікації племен важливим є поділ на племена (так звані малі племена, що складаються з родів чи обчин) та великі племена (так звані міжплемінні злуки чи союзами, що складаються з племен). Імовірно, великими племенами були гопляни, поморяни, вісляни, ляхи i мазовшани. Існували також племінні союзи, назва яких ніде не згадується. Такий союз, імовірно, створили чотири сілезьких племені. Збереглися також назви племен, що не входили ні в які злуки (любешани).
| номер: | назва | польська назва | к-ть міст |
|---|---|---|---|
| 7, | Гавеляни |
Hawelanie | 8 |
| 15, | Мілохи |
Miloxi | 67 |
| 16, | Песничі |
Phesnuzi | 70 |
| 17, | Тадеші |
Thadesi | 200 |
| 18, | Гопляни |
Glapianie чи Goplanie | 400 |
| 33, | Ляхи | Lędzianie чи Lędzice | 98 |
| 34, | Равчани |
Thafnezi | 257 |
| 36, | Пижичани |
Pyrzyczanie | 70 |
| 48, | Вісляни |
Wiślanie | |
| 49, | Сілезці |
Ślężanie | 15 |
| 50, | Лужичі |
Łużyczanie] | 30 |
| 52, | Мільжани |
Milczanie | 30 |
| 56, | Lupiglaa |
Głubczyce (?) | 30 |
| 57, | Ополяни |
Opolanie | 20 |
| 58, | Голеншичі |
Golęszycy чи Gołęszyce | 5 |
| 53, | Безунчани |
Bieżuńczanie | 2 |
| 51, | Дядошани |
Dziadoszanie | 20 |
|
У Вікіпедії є проєкт «Польща» |
- ↑ Np. Kazimierz Popiołek w "Historia Śląska od pradziejów do 1945 roku", Gerard Labuda w "Słowiańszczyzna starożytna i wczesnośredniowieczna" i Feliks Koneczny w "Dzieje Polski"
