Повстанське
Зовнішній вигляд
| село Повстанське | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Одеська область |
| Район | Одеський район |
| Тер. громада | Біляївська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51100030060072938 |
| Облікова картка | Повстанське |
| Основні дані | |
| Засноване | 10 червня 1960 |
| Населення | 407 |
| Площа | 0,54 км² |
| Густота населення | 753,7 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 67651 |
| Телефонний код | +380 4852 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 46°31′23″ пн. ш. 30°15′27″ сх. д. / 46.52306° пн. ш. 30.25750° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
104 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 67600, Одеська обл., Біляївка, просп. Незалежності, 9 |
| Карта | |
| Мапа | |
| |
Повста́нське (кол. с-ще Червоноповстанської РТС[1]) — село в Україні, у Біляївській міській громаді Одеської області. Населення становить 407 осіб.
Рішенням Одеського облвиконкому від 10 червня 1960 р. селище Червоноповстанської РТС[2] Біляївської селищної Ради перейменовано на с. Повстанське.[3]
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 510267, розташована у приміщенні будинку культури.
- Результати
- зареєстровано 278 виборців, явка 51,44%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 62,41%, за «Опозиційну платформу — За життя» — 16,31%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 4,96%.[4] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Василь Гуляєв (самовисування) — 38,64%, за Сергія Колебошина (Слуга народу) — 34,09%, за Сергія Білюка (самовисування) — 7,58%[5].
Згідно з переписом 1989 року населення селища становило 409 осіб, з яких 186 чоловіків та 223 жінки.[6]
За переписом населення 2001 року в селищі мешкало 407 осіб.[7]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 54,55 % |
| російська | 45,21 % |
- Шаповал Андрій Миколайович (1977—2014) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- ↑ Прадідівська слава. Повстанське
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 371.
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1960 — № 24 — с. 359.
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 140, Одеська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 140, Одеська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
| Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
