Перейти до вмісту

Петрос Мавроміхаліс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Петрос Мавроміхаліс
грец. Πέτρος Μαυρομιχάλης
Петрос Мавроміхаліс
Петрос Мавроміхаліс
Прапор
Прапор
Прем'єр-міністр Греції
10 травня — 31 грудня 1823 року
Попередник: Александрос Маврокордатос
Наступник: Георгіос Кундуріотіс
 
Народження: 6 серпня 1765(1765-08-06) Редагувати інформацію у Вікіданих
Ареополі, Османська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть: 1848[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Афіни, Греція Редагувати інформацію у Вікіданих
Національність: греки[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна: Османська імперія
 Греція Редагувати інформацію у Вікіданих
Рід: Мавроміхаліс Редагувати інформацію у Вікіданих
Батько: Pierros Mavromichalisd Редагувати інформацію у Вікіданих
Мати: Aikatherini Grigorakid[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Шлюб: Anna Benakisd Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти: Ilias Mavromichalisd, Anastasios Mavromichalisd, Георгіос Мавроміхаліс, Ioannis P. Mavromichalisd, Demetrios Mavromichalisd, Panagiotitsa Mavromichalisd і NN Mavromikhalisd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Петрос Мавроміхаліс (грец. Πέτρος Μαυρομιχάλης), більш відомий як Петро-бей (грец. Πετρόμπεης, тур. Petro Bey); 1765–1848) — найвідоміший представник родини Мавроміхаліс, служив Османській імперії, здобув титул бея та набув на батьківщині величезного, майже царського авторитету.

Життєпис

[ред. | ред. код]

1821 року долучився до повстання проти османського володарювання, 1823 року був обраний главою тимчасового уряду, надалі був активним учасником всіх політичних процесів. Протистояв урядові Іоанна Каподистрії, в результаті чого був ув'язнений та звільнився лише після смерті останнього.

Повернувся до активної політичної діяльності, був членом Національних зборів 1832 року, а пізніше — членом сенату.

Помер в Афінах 1848 року.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)