Олешків
| село Олешків | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Івано-Франківська область | ||||
| Район |  Коломийський район
| ||||
| Тер. громада | Заболотівська селищна громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA26080050120019314 | ||||
| Основні дані | |||||
| Населення | 596 | ||||
| Площа | 0,655 км² | ||||
| Густота населення | 909,92 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 78342 | ||||
| Телефонний код | +380 03476 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 48°27′51″ пн. ш. 25°20′36″ сх. д. / 48.46417° пн. ш. 25.34333° сх. д. | ||||
| Водойми | Прут, Чорнява, Турка | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 78342, с. Олешків, вул. Головна, 1 | ||||
| Карта | |||||
  Олешків | |||||
 Олешків | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
Оле́шків — село Заболотівської селищної громади Коломийського району Івано-Франківської області. До 2020 року входила до Снятинського району.
Топонім походить від особової назви Олешко + суфікс -ів (утворений за аналогією до містоназви Київ). Якщо Київ – місто Кия, то Олешків – власність якогось Олешка, про що прозоро говорить нам присвійний суфікс “ів”.
Олешків (Oleshkiv) – село на р. Прут, пд.-сх. Заболотова. Площа населеного пункту – 279,70 га. Населення – 524 особи(01.01.2021). Віддаль до Снятина – 13 км, до Івано-Франківська – 86 км.
Зафіксовано ряд археологічних пам’яток. Поселення й городище Олешків I (ур. Замчище, східна околиця села) багатошарові: трипільська культура, голіградська культура фракійського гальштату, раннє залізо, культура карпатських курганів, Київська Русь[1]. Поселення Олешків II (ур. Підзамче, східна частина села) давньоруського часу. Поселення Олешків III – пам’ятка трипільської культури. Курганний могильник Олешків IV приналежний культурі карпатських курганів.
У давньоруський час Олешків був значним і чи не найбільшим на Попрутті містом-фортецею. Знищений монголо-татарами у середині XIII ст., Олешків відродився як село у першій половині XV століття.
Відоме з 1469 року.
Згадується 29 липня 1473 року в книгах галицького суду [2].
У 1937–1938 рр. сільська громада під керівництвом війта Юрія Мандяка розпочала будівництво двоповерхового шкільного приміщення, яке було викінчене після війни.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 595 | 99.83% |
| російська | 1 | 0.17% |
| Усього | 596 | 100% |
Стеф'юк Юрій Іванович — кур'єр ЗП УГВР та Проводу ОУН.
Нині в селі налічується 221 господарський двір.
На території сільської ради знаходиться приватне виробниче орендне підприємство “Незалежність”.
Нині у населеному пункті діє загальноосвітня школа I–II ступенів, фельдшерсько-акушерський пункт, клуб, крамниця.
В селі знаходяться: церква Архистратига Михаїла (1863 р.) належить до УПЦ КП, настоятель ієрей Роман Гуменяк[4].
Пам’ятник загиблим у Другій світовій війні односельцям (1967 р.), могила Січовим стрільцям.
20 вересня 2015 року в Олешкові відкрито пам’ятник Тарасові Шевченку[5].
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
