Перейти до вмісту

Національний кешбек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Національний кешбек — українська державна програма підтримки, в рамках якої громадяни України віком від 18 років можуть отримуватимуть компенсацію 10 % вартості куплених ними зареєстрованих українських товарів.[1] Програма діє з 2 вересня 2024 року.

Отримані в рамках програми кошти можна витратити на послуги — медичні, комунальні, страхові, освітні, спорт, кіно, квитки на потяг та інші або пожертвувати на ЗСУ чи купити військові облігації. Максимальний обсяг кешбеку — 3 тисячі грн на місяць, мінімальна сума кешбеку на місяць — 2 грн[2].

Держава запроваджувала подібні програми, як-от єПідтримка під час COVID-19. Тоді понад 10 млн громадян відкрили картки в банках для отримання коштів і витратили 3,5 млрд грн[3][4].

Історія

[ред. | ред. код]
«Зроблено в Україні» (марка)

У лютому 2024 року було зареєстровано національний бренд — торгова марка «Зроблено в Україні»[5].

Кабінет міністрів України затвердив порядок надання грошової допомоги українцям на засіданні 20 серпня 2024 року. Використати кошти від кешбеку, нараховані в 2024 році, можна було до 31 січня 2025 року.

Координатором програми є Міністерство економіки України, також у її реалізації беруть участь Міністерство цифрової трансформації України, Державна податкова служба, Ощадбанк та уповноважені банки України. Технологічним партнером в реалізації програми є міжнародна платіжна система Mastercard, операційним партнером проекту є міжнародна компанія платіжних технологій Visa.[3]

2 вересня 2024 року почалася реалізація програми. За тиждень до цього через «Дію» почалася реєстрація виробників, банків та роздрібних торговців, які хочуть брати участь у програмі, а також відкрилися регіональні відділення для обслуговування і комунікації з виробниками[6]. Товари мають містити маркування «Зроблено в Україні», шаблони якого розміщен у вільному доступіі на офіціному сайті кампанії[7].

Виплата кешбеку за березень 2025 року затримувалась через найбільший обсяг нарахувань в історії програми[2].

До програми також включили українські книгарні, видавництва, книги (12,5 тисяч українських книг)[8][9].

Особливості

[ред. | ред. код]

Кешбек надається на товари українського виробництва, серед яких також лікарські засоби і медичні вироби, але не нараховуватиметься на підакцизні товари. Участь покупців, виробників і продавців у програмі добровільна. Перелік товарів та продавців наведений на сайті програми «Національний кешбек». Перевірити, чи приймає участь товар у програмі також дозволяє додаток Дія шляхом сканування штрих-коду товару (піктограма сканеру у правому нижньому кутку сервісу Національний кешбек у додатку Дія).[10] Придбання товарів за програмою не повинно бути пов’язаним з підприємницькою діяльністю чи з закупівлями для роботодавця.[1]

Для того, аби отримувати кешбек, громадянину потрібно відкрити спеціальний банківський рахунок до якого зазвичай надається віртуальна чи фізична платіжна картка, дати згоду на передачу та аналіз даних про транзакції при купівлі товарів з вибраних карток, та обрати у сервісі Дія послугу «Національний кешбек».

Накопичені за місяць кошти зазвичай надходять на спеціальний рахунок (картку) раз на місяць до 20 числа наступного місяця. Наприклад, кешбек за товари, придбані в вересні, прийде на рахунок до 20 жовтня. Кешбек можна витратити на українські товари та послуги згідно визначеного програмою переліку, придбання ОВДП, благодійність. Зняти готівку зі спеціального рахунку неможливо.[3]

Витратити отриманий кешбек потрібно до кінця 2025 року, інакше кошти повернуться до державного бюджету[11].

Держчиновники та інші особи, які повинні подавати публічні декларації також мають декларувати отримані кошті від програми як дохід[12]. Тоді 3,4 мільйона учасників програми отримали 443 мільйони гривень від держави, це була найбільша сума кешбеку за місяць від запуску програми у вересні 2024 року[13].

Статистика

[ред. | ред. код]

За даними дослідження, проведеного RAU, аналітичною компанією Num8erz і Міністерством економіки України, кількість куплених українських товарів за два місяці після запуску програми «Національний кешбек» (вересень і жовтень 2024 року) зросла на 9,5 %[14].

Станом на вересень 2025 ріку до програми долучилися понад 1830 українських виробників, 32330 точок продажу та 377140 їхніх товарів[12].

Усього від старту програми українці отримали майже 2 мільярди гривень кешбеку:

  • вересень 2024 — 37,2 млн грн;
  • жовтень — 119,2 млн грн;
  • листопад — 232 млн грн;
  • грудень 2024 і січень 2025 — 714 млн грн; [11]
  • лютий — 384 млн грн;
  • березень — 443 млн грн[13];
  • квітень — 445 млн грн;
  • травень — 490 млн грн[15].

Оцінки

[ред. | ред. код]

За твердженням першого віцепрем'єр-міністр України — міністра економіки Юлії Свириденко, кешбек як форма підтримки громадян ефективніша для економіки, ніж проста видача коштів, адже підвищує попит на українські товари. Також вона вважає, що програма сприятиме «детінізації торгівлі», бо кешбек нараховуватиметься тільки на покупки, які здійснюватимуться безготівково та будуть відображатися у фіскальних чеках продавців.

На думку міністра соціальної політики Оксани Жолнович — «за допомогою цієї програми багато хто зможе вчасно сплачувати за комунальні послуги наступного опалювального сезону. Це допоможе зняти частину фінансового навантаження з багатьох українських родин».[3]

Долучаючись до програми, громадянин надає державі доступ до інформації про розрахунки своїми картками приєднаними до програми. Представники уряду не вважають, що це порушує банківську таємницю. Заступниця міністра економіки Надія Бігун запевнила, що участь у програмі «цілком безпечна», долучаючись до неї, користувач дає згоду на передавання інформації про транзакції тільки для нарахування кешбеку, Дія цю інформацію «не зберігає та нікуди не передає». Також вона сказала, що «немає підстав вважати, що ця інформація буде використана для якихось інших потреб».[16]

Такі аналітичні центри як ГО «Інститут соціально-економічної трансформації», ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», CASE Україна, оцінили програму. Їх висновки стверджують ніби програма «фінансово обтяжлива для бюджету», а сам «механізм кешбеку — несправедливий», бо він, «ймовірно, буде діяти переважно через великі торговельні мережі», що нібито «завдасть шкоди дрібним виробникам та реалізаторам»[17].

Виконавчий директор ГО «Центр економічної стратегії» Гліб Вишлінський зазначив, що, «якщо програма запрацює на повну», вона матиме позитивний вплив, особливо для тих родин, які витрачають більшу частку свого доходу на продовольчі товари, і зможе «частково компенсувати» підвищення військового збору. Програма також «цікава» для українських компаній, що конкурують з іноземними виробниками, зокрема в харчовій промисловості.[18]

Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев вважає, що потенціал зростання програми поступово вичерпується, «про що свідчить як зменшення середньої виплати коштів на одного учасника програми, так і темпи приєднання до неї виробників»[19].

На думку авторів статті «Когнітивні пастки в економіці…», вивчення спеціального режиму використання «Національного кешбеку» потребує комплексного аналізу правових, економічних, соціальних та технологічних аспектів, необхідні подальші дослідження щодо його ефективності, потенційного впливу на ринок та механізмів впровадження для забезпечення прозорості та користі для громадян[20].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Про реалізацію експериментальних проектів у рамках Всеукраїнської економічної платформи "Зроблено в Україні". Кабінет Міністрів України. Постанова № 952 від 20 серпня 2024 р.
  2. а б Кешбек за березень не прийшов: в чому затримка і коли чекати. РБК-Украина (укр.). Процитовано 30 травня 2025.
  3. а б в г Уряд ухвалив рішення про Національний кешбек: українці отримають компенсацію 10% за купівлю українських товарів. www.kmu.gov.ua (укр.). Процитовано 30 травня 2025.
  4. Уряд ухвалив Постанову про Національний кешбек: українці отримають компенсацію 10% за купівлю українських товарів. Міністерство соціальної політики України (укр.). Архів оригіналу за 12 лютого 2025. Процитовано 30 травня 2025.
  5. Держава реєструє бренд «Зроблено в Україні». minfin.com.ua (укр.).
  6. Алексєєва, В. (2 вересня 2024). Національний кешбек у 10%: як працюватиме?. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 30 травня 2025.
  7. Маркування. madeinukraine.gov.ua (укр.).
  8. «Національний кешбек» опублікував список видавництв та книгарень, за чиї товари українцям повертатимуть гроші. kultura.rayon.in.ua (укр.). 1 листопада 2024. Процитовано 30 травня 2025.
  9. Анонсували нову програму підтримки українських книговидавців. business.rayon.in.ua (укр.). 30 жовтня 2024. Процитовано 30 травня 2025.
  10. Дія підкаже, чи буде Нацкешбек: скануйте штрихкод та дізнавайтеся, чи є товар у програмі. 15 жовтня 2024.
  11. а б Національний кешбек — почалася виплата коштів за грудень і січень. diia.gov.ua (укр.). Процитовано 30 травня 2025.
  12. а б Національний кешбек. madeinukraine.gov.ua (укр.). Процитовано 30 травня 2025.
  13. а б Українці отримали рекордні виплати Національного кешбеку — 443 млн грн за березень. diia.gov.ua (укр.). Процитовано 30 травня 2025.
  14. «Національний кешбек»: продажі українських товарів зросли на 9,5% — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 4 грудня 2024. Процитовано 30 травня 2025.
  15. Українці отримали рекордні 490 млн грн кешбеку за травень — найбільша сума від старту програми. diia.gov.ua (укр.). Процитовано 21 липня 2025.
  16. Нова програма від держави: що таке "Національний кешбек" та як він працює. Економічна правда.
  17. Гончарук, Ліля (2 вересня 2024). Національний кешбек — як працює, навіщо його впроваджують та чому критикують. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 30 травня 2025.
  18. Національний кешбек: підводні камені та практичні поради. www.unian.ua (укр.). 21 жовтня 2024. Процитовано 30 травня 2025.
  19. Потенціал зростання програми «нацкешбеку» поступово вичерпується, — Гетманцев — Finance.ua. news.finance.ua. 2 травня 2025. Процитовано 30 травня 2025.
  20. Л. І. Слюсарчук, Я. Д. Слюсарчук. Когнітивні пастки в економіці, їх вплив на формування фінансових рішень // Економічний простір. — 2025. — № 198. — С. 238—243.

Джерела

[ред. | ред. код]