Перейти до вмісту

Мопане

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
?Мопане

Охоронний статус

Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Рослини (Plantae)
Відділ:Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас:Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас:Евдикоти
Підклас:Розиди (Rosids)
Порядок:Бобовоцвіті (Fabales)
Родина:Бобові (Fabaceae)
Підродина:Detarioideae
Триба:Detarieae
Рід:Colophospermum
J.Léonard (1949), nom. cons.
Вид:Мопане
Біноміальна назва
Colophospermum mopane
(J.Kirk ex Benth.) J.Léonard (1949)
Синоніми
  • Copaiba mopane (J.Kirk ex Benth.) Kuntze (1891)
  • Copaifera mopane J.Kirk ex Benth. (1865).
  • Hardwickia mopane (J.Kirk ex Benth.) Breteler (1997)
Посилання
Вікісховище:Colophospermum mopane
Віківиди:Colophospermum mopane
EOL:418082
IPNI:486795-1
ITIS:819915
МСОП:62021750
NCBI:162715

Colophospermum mopane, зазвичай званий мопане, мопані, бальзамове дерево, метеликове дерево, або скипидарне дерево,[2] — це дерево з сімейства бобових ( Fabaceae ), яке росте в жарких, сухих низинних районах, на висотах від 200 до 1,150 м над рівнем моря, у північних частинах Південної Африки. Дерево зустрічається лише в Африці і є єдиним видом роду Colophospermum. Його характерне листя у формі метелика (дволисті) і тонка насіннєва коробочка дозволяють його легко впізнати. З точки зору використання людиною це, разом із верблюжою колючкою та свинцевим деревом, одне з трьох регіонально важливих дерев для заготівлі дров.

Поширення

[ред. | ред. код]
Два листочки є дзеркальними відображеннями один одного і розташовані на спільному черешку. [3]

Мопане є аборигенним видом для Південної Африки, включаючи південну Анголу, Замбію, південь Малаві, Намібію, Ботсвану, Зімбабве, Мозамбік і північну частину Південної Африки. Він росте на лужних (з високим вмістом вапна) ґрунтах, які погано дреновані. Він також росте в алювіальних ґрунтах (ґрунт, що наноситься річками). Там, де він зустрічається, він часто є домінуючою рослиною, часто утворюючи ліси. Висота дерев коливається від 4 до 18 м.

Екорегіони Мопане

[ред. | ред. код]

Є два екорегіони, де мопане є переважною рослиною. Ангольські мопанові рідколісся поширені на південному заході Анголи та на півночі Намібії, а мопанові рідколісся Замбезії простягаються через долини річки Замбезі та її приток у Ботсвані, Есватіні, Намібії, Замбії, Зімбабве, Мозамбіку, Малаві та Південній Африці.

Використання

[ред. | ред. код]
Дерево мапане

Деревина мопане є однією з найважчих у південній Африці, її важко обробляти через твердість.[4] Однак це також робить дерево стійким до термітів. З цієї причини його здавна використовували для будівництва будинків і парканів, як залізничні шпали і опори котлованів. Стійкість до термітів і насичений червонуватий колір також роблять його популярним в будівництві підлоги. За межами Африки мопане набуває популярності як важка декоративна деревина, яка використовується, зокрема, для виготовлення акваріумних прикрас, підставок для ламп або скульптур і садових аксесуарів.

Мопане також все частіше використовується для виготовлення музичних інструментів, зокрема дерев’яних духових інструментів. Африканську чорну деревину відповідної якості ( Dalbergia melanoxylon ), яка традиційно використовується для кларнетів, стає все важче знайти. Мопане є досить маслянистим і створює інструменти теплого, насиченого тону.[5] Кларнети з мопане пропонують виробники Seggelke Klarinetten, F. Arthur Uebel і Buffet Crampon.

Гілочки мопане традиційно використовували як зубні щітки, кору — для виготовлення шпагату та дублення шкіри, а листя — для загоєння ран. Деревина також використовується для виготовлення деревного вугілля.

Дерево є основним джерелом їжі для хробака мопане, гусениці молі Gonimbrasia belina. Гусениці мопане багаті білком і вживаються в їжу людьми. Черв'як мопане багатий жирами та містить вітаміни та мінерали, такі як залізо, кальцій і фосфор.[6] Дерево також діє як кормова рослина для дикого шовкопряда молі Gonometa rufobrunnea. Кокони молі збирають як дикий шовк для виготовлення тканини.

Індустрія збору гусениці мoпane створює робочі місця та служить джерелом доходу для більшості сільських жінок в місцях поширення дерева мопане. Заготівельники продають його в села та міста.[7]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Colophospermum mopane: інформація на сайті МСОП (версія 2024.2) (англ.) 14 березня 2025
  2. Мопане: інформація на сайті GRIN
  3. van Wyk, Piet (1984). Field Guide to the Trees of the Kruger National Park. Cape Town: Struik. с. 83. ISBN 0-86977-221-X.
  4. The Wood Database [Архівовано 15 July 2016 у Wayback Machine.] Mopane. Retrieved 24 June 2013.
  5. Prosono International [Архівовано 22 November 2009 у Wayback Machine.] Woods for woodwinds. Retrieved 23 April 2010.
  6. Potgieter, Martin (2015). Edible insects in Africa: An introduction to finding, using and eating insects. Wageningen: Agromisa Foundation and CT. с. 34. ISBN 978-90-8573-146-7.
  7. Potgieter, Martin (2015). Edible insects in Africa An introduction to finding, using and eating insects. Wageningen: Agromisa Foundation and CTA. с. 34. ISBN 978-90-8573-146-7.