Мерінг Фрідріх Фрідріхович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мерінг.

Фрідріх Фрідріхович Мерінг
Friedrich Mering
Народився	26 лютого (10 березня) 1822(1822-03-10) м. Дона (неподалік Дрездена, Саксонія)
Помер	19 (31) жовтня 1887(1887-10-31) (65 років) Київ, Київська губернія, Російська імперія
Поховання	Аскольдова могила
Країна	Німецька імперія
Національність	німець
Діяльність	викладач університету
Alma mater	Лейпцизький університет
Галузь	терапія, гігієна
Заклад	Університет Святого Володимира
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор медичних наук
Нагороди	Орден Святого Володимира 2 ступеня 2-го ст. Орден Святого Володимира 3 ступеня 3-го ст. Орден Святого Володимира 4 ступеня 4-го ст. Орден Святої Анни 1 ступеня 1-го ст. Орден Святої Анни 2 ступеня 2-го ст. Орден Святої Анни 2 ступеня 2-го ст. Орден Святого Станіслава 1 ступеня 1-го ст. Орден Святого Станіслава 2 ступеня 2-го ст.
Автограф
Мерінг Фрідріх Фрідріхович у Вікісховищі

Палац сина Ф. Ф. Мерінга в селі Стара Прилука

Ме́рінг Фрі́дріх Фрі́дріхович (Фе́дір Фе́дорович) (26 лютого [10 березня] 1822(18220310), Дона, Саксонське королівство — 19 [31] жовтня 1887, Київ, Київська губернія, Російська імперія) — німецького походження лікар, професор (1857) Університету Святого Володимира, таємний радник (1881). Батько Міністра торгівлі Української Держави Гетьмана Скоропадського Сергія Мерінга.

Біографія

Народився в м. Дона у Саксонії в сім'ї лікаря. У 1845 році надав у Лейпцизький університет дисертацію на тему на тему: «Про слизову оболонку язика», після захисту котрої отримав диплом доктора медицини і хірургії. Цього ж року був запрошений на роботу в Російську імперію. Переїхавши, працював лікарем у Полтавській (до 1849 року) та Чернігівській губерніях.

З 1853 року — співробітник (із 1857 року — професор) Університету Святого Володимира, в якому викладав гігієну, історію медицини, терапію.

У 1856 році перебував у Південній армії, де вивчав епідемію тифу, пізніше брав активну участь у боротьбі з епідемією тифу в Києві.

Фрідріх Мерінг — автор низки наукових праць, серед яких «Курс лекцій з гігієни» та «Курс клінічних лекцій».

Його син, Сергій, був міністром торгівлі й промисловості Української Держави.

Посилання

• Фрідріх Мерінг — лікар і будівничий
• Фрідріх Фрідріхович або Федір Федорович

Джерела

• Мерінг Фрідріх Фрідріхович // Українська радянська енциклопедія : [у 17 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1962. — Т. 9 : Маяк — Нахічевань. — 568 с. — С. 66.
• Некрологъ Ф. Ф. Меринга // Кіевлянинъ. — 1887. — 20 октября. (рос. дореф.)