Махов Олександр Володимирович
| Олександр Махов Олександр Володимирович Махов | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Народження | 17 квітня 1986 м. Ворошиловград, Українська РСР, СРСР |
| Смерть | 4 травня 2022 (36 років) с. Довгеньке, Харківська область, Україна (Загинув смертю хоробрих у бою) |
| Поховання | Берковецьке кладовище, м. Київ |
| Національність | українець |
| Alma Mater | Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля |
| Псевдо | «Журналіст» |
| Військова служба | |
| Приналежність | |
| Вид ЗС | |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Нагороди та відзнаки | |
| | |
Олекса́ндр Володи́мирович Ма́хов (нар. 17 квітня 1986, м. Ворошиловград — пом. 04 травня 2022, с. Довгеньке, Харківська область) — український військовослужбовець, сержант Збройних Сил України, військовий журналіст, учасник російсько-української війни, який відзначився і загинув під час відбиття російського вторгнення в Україну. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2022, посмертно).
Олександр Махов народився 17 квітня 1986 року в місті Ворошиловграді (нині Луганськ)[1][2].
З юних років грав у футбол в академії ФК «Зоря» та був активним членом неформального руху вболівальників, а пізніше, вже працюючи на обласному телебаченні, вів програму «Зоряний футбол» про головну команду Луганщини. На сторінці Олександра на сайті «Трибуна героїв» йдеться: «Журналіст» активно підтримував «Зорю» на домашніх та виїзних матчах. Вважався своїм на секторі, хоча й не входив до жодного з колективів...».
Закінчив Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля (спеціальність — журналістика). Працював на Луганському обласному телебаченні, на міському каналі «ІРТА»[1], кореспондентом на телеканалах «Україна», «Україна 24», «Дом» (2021—2022)[3]. Висвітлював події із зони бойових дій, вів подкаст «Військкор»[4].
У 2015 році добровільно мобілізувався[2], служив зенітником та кулеметником у 57-й окремій мотопіхотній бригаді[3]. Брав участь у бойових діях під Горлівкою — у Зайцевому та Майорську[5].
2017 року відвідав у відрядженні Антарктиду[6].
Від 20 лютого до 5 березня 2020 року був єдиним представником українських ЗМІ, який під час пандемії коронавірусу взяв участь у евакуації групи українських та іноземних громадян з китайського Уханя, а потім — в обсервації у Нових Санжарах на Полтавщині разом з евакуйованими[1][6].
З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну 2022 року знову пішов на фронт добровольцем у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади[6]. Загинув 4 травня 2022 року при обороні с. Довгеньке, що на Харківщині, внаслідок обстрілу російських окупантів[4]. Ворожий уламок поцілив у легеню Олександра[7].
Похований 9 травня 2022 року на Берковецькому кладовищі[8].
Залишилися син Владислав і наречена Анастасія Блищик[3].
5 травня 2022 року своє звернення Президент України Володимир Зеленський розпочав з повідомлення про загибель журналіста[9].
- 27 жовтня 2022 року в Києві з'явилася вулиця Олександра Махова[10].
- Його ім'ям в Києві також назвали станцію швидкісного трамвая[11].
- 26 грудня 2022 року в Ізюмі на Харківщині вулицю Олександра Островського перейменували на вулицю Олександра Махова[12].
- Орден «За мужність» III ступеня (24 травня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[13].
- ↑ а б в Вікторія Майстренко (21 квітня 2020). «У передсмертній записці просив не ховати мене в Луганську». Gazeta.ua.
- ↑ а б Цитатник Небесного полку. Ukrainer. 6 серпня 2023.
- ↑ а б в У боях за незалежність України загинув відомий журналіст Олександр Махов. Новинарня. 4 травня 2022.
- ↑ а б Анастасія Фещенко (28 лютого 2023). Хвилина мовчання: згадаймо журналіста Олександра Махова. Главком.
- ↑ Ольга Мосьондз (31 липня 2021). «Моє рідне місто — в окупації. Я був солдатом і нині їжджу на фронт». АрміяInform.
- ↑ а б в «Вірте в ЗСУ» — такими були останні слова воєнкора Олександра Махова, який загинув у боях під Ізюмом. АрміяInform. 5 травня 2023.
- ↑ Оксана Іванець (14 жовтня 2022). Історія війни: Олександр Махов та Анастасія Блищик. АрміяInform.
- ↑ Галина Ворона (9 травня 2022). У Києві попрощались із полеглим у бою журналістом Олександром Маховим. Big Kyiv.
- ↑ Пам'ятати перемогу над нацизмом означає реально не допускати ніколи знову того, що завдали Європі нацисти — звернення Президента Володимира Зеленського. Офіційне інтернет-представництво Президента України. 5 травня 2022.
- ↑ Ірина Гамалій (28 жовтня 2022). Вулиця в Києві носитиме ім‘я загиблого журналіста Олександра Махова. Lb.ua.
- ↑ Даша Гришина (20 листопада 2022). Вулиця Махова: у Києві наречена полеглого воїна повісила табличку на вулиці, що назвали на його честь. Вечірній Київ.
- ↑ В Ізюмі з'явилися вулиці Шухевича, Чорновола, Лук’яненка та загиблого журналіста Махова. Радіо Свобода. 26 грудня 2022.
- ↑ Указ Президента України від 24 травня 2022 року № 366/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- Олександр Махов // Платформа пам'яті Меморіал.
- Олександр «Журналіст» Махов // ТРИБУНА ГЕРОЇВ
- Махов. На іншому березі річки. Reporters. 5 травня 2022.
- Олександр Махов (11 квітня 2022). Ми вистоїмо. Бо це наша земля. Наш дім. АрміяInform.
- Олександр Махов (10 вересня 2021). Російський фільм «Солнцепёк» — коктейль штампів та фейків роспропаганди. АрміяInform.
- «Перед смертю Саша попросив медика передати, що кохає мене». Пам'яті Героя Олександра Махова. на YouTube // Бутусов плюс. — 2022. — 31 жовтня.
- «Я не ставлю на собі хрест. Я хочу бути щасливою» — Анастасія Блищик — Стилет чи Стилос #7 на YouTube // Обличчя Незалежності. — 2022. — 5 листопада.
- Загинув журналіст каналів «Дом» та UA Олександр Махов. Марафон FreeДІМ на YouTube // UATV Channel. — 2022.(рос.)
- Справжній козак з вічною посмішкою на обличчі. На фронті загинув відомий журналіст Олександр Махов на YouTube // Вікна-новини. — 2022. — 5 травня.
- Військкор Олександр МАХОВ: Луганськ, війна, мати, вітчим-бойовик, Антарктида, Ухань, бути живим на YouTube
- Репортаж про мого Олександра [Архівовано 8 травня 2022 у Wayback Machine.]
- Сержанти (Україна)
- Народились 17 квітня
- Народились 1986
- Померли 4 травня
- Померли 2022
- Поховані на Берковецькому кладовищі
- Військовики 95-ї десантної бригади
- Військовики 57-ї окремої мотопіхотної бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі в російсько-українській війні (з 2014)
- Українські журналісти, що загинули під час російсько-української війни, захищаючи Україну
- Уродженці Луганська
- Померли в Ізюмському районі
- Випускники Східноукраїнського національного університету
- Учасники боїв за Ізюм

