Мазанка (село)
| село Мазанка | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Район/міськрада | Сімферопольський район |
| Рада | Мазанська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA01160130010099163 
|
| Облікова картка | Мазанка |
| Основні дані | |
| Населення | 2 617 |
| Поштовий індекс | 97530 |
| Телефонний код | +380 652 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 45°0′14″ пн. ш. 34°15′21″ сх. д. / 45.00389° пн. ш. 34.25583° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 97530, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, с. Мазанка, вул. Шкільна, буд. 1 |
| Карта | |
.svg?lang=uk)  Мазанка | |
.svg?lang=uk) Мазанка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Ма́занка (крим. Mazanka) — село Сімферопольського району Автономної Республіки Крим України.
В селі знаходиться мечеть Тав-Даїр.
На околиці с. Мазанки (урочище Вовчий грот) досліджено ранньопалеолітичну стоянку з вогнищами, виявлено кілька поселень доби неоліту, міді й бронзи та кургани доби бронзи, а поблизу Мазанки і Солов'ївки — 2 скіфських городища перших століть н. е.[1]
За переказами село заснували відставні козаки Чернігівського полку, що брали участь у російській війні за Крим[2].
Про появу цього села існує легенда, що під час подорожі Тавридою імператриці Катерини II тут була пустельна місцевість і біля річки стояв лише один будиночок. Цариці сподобався цей глиняний мазаний будиночок, тому вона повеліла створити тут поселення. Першими поселенцями стали дванадцять солдатів. Їм у дружин були привезені кріпосні дівчата з Полтавщини. Право «вибору» пари надали дівчатам, але самих наречених вони не бачили. Перед ними на землі розклали 12 картузів для вибору — чий картуз дівчина обирала — з того хлопця йшла під вінець.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| російська | 1810 | 69.16% |
| кримськотатарська | 585 | 22.35% |
| українська | 192 | 7.34% |
| білоруська | 15 | 0.57% |
| вірменська | 5 | 0.19% |
| румунська | 2 | 0.08% |
| німецька | 2 | 0.08% |
| болгарська | 1 | 0.04% |
| інші/не вказали | 5 | 0.19% |
| Усього | 2617 | 100% |
- ↑ Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.
- ↑ Регушевський Є. С. Українські топоніми в Криму // Культура народов Причерноморья. — 1997. — № 1. — С. 131-132. Архівовано з джерела 20 серпня 2020. Процитовано 16 травня 2020.
.svg?lang=uk){kind=small}
|
Це незавершена стаття з географії Криму. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
