Магнолія Суланжа
| Магнолія Суланжа | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Магноліїди (Magnoliids) |
| Порядок: | Магнолієцвіті (Magnoliales) |
| Родина: | Магнолієві (Magnoliaceae) |
| Рід: | Магнолія (Magnolia) |
| Вид: | Магнолія Суланжа (M. × soulangeana)
|
| Біноміальна назва | |
| Magnolia × soulangeana Soul.-Bod., 1826
| |
Магно́лія Сул́анжа[1][2], або магнолія Сулянжа[3] (Magnolia × soulangeana) — гібридний сорт декоративного дерева (або куща) роду магнолія (Magnolia) родини магнолієві (Magnoliaceae). Отримана від схрещування магнолії оголеної (M. denudata) та магнолії лілієцвітої (M. liliflora)[3]. Виведена у Франції в 1820 році французьким агрономом, колишнім дипломатом і військовим Етьєном Суланж-Боденом (фр. Étienne Soulange-Bodin)[4].
Маґнолії в дикому вигляді ростуть на території Південної та Північної Америки, Південно-Східної Азії, на островах Ява і Суматра. Гібридна форма Magnolia × soulangeana широко розповсюджена в садах та парках світу. В культурі в Україні з кінця XIX століття. Культивується в ботанічних садах, міських насадженнях. Придатна до вирощування по всій території України, перспективна для ширшого впровадження в озеленення[1]. Колекція магнолій цього виду є в Національному ботанічному саду імені Миколи Гришка НАН України і в ботанічному саду імені Фоміна університету Шевченка.
| ||||||
Листопадне невисоке, густе, щільне деревце чи кущ висотою від 3 м до 10 м, з кулястою кроною. Кора стовбура гладка, сіра, гілок — сірувато-коричнева з восковим нальотом, молоді пагони коричнювато-оливкові, злегка опушені, пізніше голі. Бруньки шовковисто-опушені. Листя магнолії Суланжа велике світло-зелене, оберненояйцеподібної форми, завдовжки до 16(20) см і завширшки 5—8 см, з коротким вістрям на верхівці зверху голе, знизу має легке опушення[2][4]. Насіння дозріває у вересні — жовтні. Плід багатолистянка, циліндрична або довгастоовальна 8—16 см завдовжки і 3—7 см завширшки, рожево-пурпурова. Насіння чорне серцеподібне 8—10 мм довжиною, 9—12 мм шириною в червоній маслянистій оболонці. Маса 1000 насінини в оболонці — 400—600 г[1].
Зацвітає рослина ще до появи листя в квітні-травні. Квіти круглі великі (діаметром до 15—20 см), келихоподібні. Колір пелюсток буває від біло-рожевого до темно-пурпурового забарвлення при основі. Квіти з тонким ароматом або без сильного запаху[2].
Магнолія Суланжа холодо- і посухостійка рослина[2]. Краще росте на сонячних або злегка затінених, але бажано захищених від вітру ділянках.
Магнолія любить кислі ґрунти, насичені органікою. Ґрунт має бути пухким, родючим, гумусовим, рівномірно зволоженим і з хорошим дренажем. Бажано проводити підгодівлю магнолії: навесні та влітку — азотні добрива для гарного розвитку, в середині — кінці літа калійні, щоб магнолія вчасно завершила вегетацію і успішно перезимувала. Зі спеціалізованих добрив магнолії підходять комплекси для азалій, рододендронів та хвойних, відповідно весняні та осінні.
Рослина не сприймає засолені і вапняні ґрунти. Вона досить вологолюбна, але не переносить застою води. Поливати, мульчувати, а також захищати від вітрів необхідно обов'язково. Незважаючи на те, що магнолія морозостійка, верхівки пагонів можуть підмерзати. У цьому випадку потрібно проводити весняну обрізку, уражені гілки знову відновляться в цей же сезон. Обрізка рекомендується мінімальна, тільки формуюча і санітарна. Не варто вкорочувати гілки, намагаючись зменшити крону, бо цвітіння відбувається саме на кінцях гілок. Оптимальний час для обрізки — після цвітіння, на початку літа.
У хороших умовах магнолія цвіте рано і рясно. Рослина є середньо морозостійкою, переносить зниження температури до −20 °C. До зими необхідно нижню частину стовбура утеплювати соломою і хвоєю. Особливо цього потребують молоді дерева.
Розмножують магнолію Суланжа відводками, насінням, а також укоріненням напівздерев'янілих живців.
Розмноження насінням: насіння магнолії міститься у шишкоподібних плодах. Спочатку зелені, восени плоди набувають кольору, від червоного до брунатного. У вересні—жовтні насіння дозріває, плід тріскається, і з нього виглядає насіння в оранжево-червоній оболонці — саркотесті. Для вдалого розмноження важливо зібрати стигле насіння і не допускати його пересушування на усіх етапах вирощування. Зібране насіння треба очистити від саркотести, що містить ефірні олії — інгібітори проростання. Промивши насіння, його змішують з вологим перлітом або мохом сфагнум, розкладають у зіп-пакети і кладуть на стратифікацію при невеликих плюсових температурах на овочеву полицю холодильника або у підвал. Промерзання нижче −5 °C згубне для насіння. У січні — на початку лютого насіння висівають у горщики на глибину 3 см і весь час підтримують ґрунт вологим. Перші сходи з'являються через місяць-півтора після висіву, але можуть проростати весь сезон і навіть у наступному році. Сіянці магнолії потребують рясного поливу і не переносять прямого сонця, як будь-яка розсада. За перший рік магнолії досягають у середньому 20 см висоти. На першу зиму сіянці треба забрати у підвал або в теплицю. Навесні їх розсаджують по одному. На постійне місце висаджують у віці 2—3 роки.
Сіянці даної рослини зацвітуть на 6—8 рік. Щоб прискорити цвітіння, можна прищепити на сіянця живець дорослої рослини, яка уже цвіте. Слід пам'ятати, що магнолія Суланжа — це гібрид, отже сіянці будуть дещо відрізнятися від батьківських рослин. Для повної передачі ознак використовують відводки, живцювання і щеплення — вегетативні види розмноження.
Магнолію найчастіше використовують в солітерних посадках. Одиночна рослина добре виглядає на краю смарагдово-зеленого газону. У центрі клумби, складеної з вічнозелених чагарників, дуже красиво виглядає сорт «Burgundy» з пурпуровими квітками. У центрі зеленого газону магнолія вийде на передній план. Для таких посадок підійде сорт «Alexandrina» з ніжно-рожевими зовні і білими зсередини квітками. Коло сонячної тераси магнолія виконує відразу дві функції — навесні дає аромат, а влітку затінення від сонця.
Рослина має лікувальні властивості. Препарати, у складі яких присутні листя магнолії, знижують тиск, зменшують серцебиття, а також допомагають позбутися болю в серці.
| Зображення | Назва | Опис |
|---|---|---|
|
Magnolia ×soulangeana Alexandrina Магнолія Суланжа «Александрина» |
квітки келихоподібні, плодолистків 9, зовні світло-рожеві з пурпуровими стрічками біля 3/4 плодолистка, всередині білі, приємно запашні |
|
Magnolia ×soulangeana Amabilis | квітки чашоподібні, білі невеликі, плодолистків 6, зовні в основі рожево-жовті, всередині білі, запашні |
|
Magnolia ×soulangeana Andre Leroy | квітки чашоподібні, рожево-пурпурові, плодолистків 6, запашні |
.jpg?lang=uk)
|
Magnolia ×soulangeana Arborea | квітки чашоподібні, світло-рожеві з пурпуровими стрічками невеликі, запашні |
| Magnolia ×soulangeana Brozzonii | квітки чашоподібні, білі в кінці цвітіння розташовані горизонтально, діаметр квітки до 25 см, плодолистків 9, зовні в основі та по центральній жилці — рожево-пурпурові, всередині білі | |
|
Magnolia ×soulangeana Candolleana | |
| Magnolia ×soulangeana Cyatiformis | квітки дзвоникоподібні, плодолистків зовні ясно-пурпурові з білим обідком, всередині білі | |
| Magnolia ×soulangeana grandiflora | ||
|
Magnolia ×soulangeana Lennei | квітки келихоподібні, в кінці цвітіння чашоподібні, зовні рожево-пурпурові, всередині білі, плодолистків 6, чашолистки 3, мають половину довжини плодолистків |
|
Magnolia ×soulangeana Lennei alba | квітки подібні до М. Lennei, але білі, тільки в основі пурпурові |
|
Magnolia ×soulangeana Lombardii rosea | квітки чашоподібні, темно-рожеві, великі, запашні |
| Magnolia ×soulangeana Niemetzii | ||
| Magnolia ×soulangeana Odorata | квітки келихоподібні, біло-рожеві з пурпуровими стрічками при основі, плодолистків 6, звужені на верхівці, з приємним запахом | |
|
Magnolia ×soulangeana Picture | квітки келихоподібні, великі, рожеві з пурпуровими стрічками, плодолистків 9, загострені на верхівці |
| Magnolia ×soulangeana Purpurea | квітки чашоподібні, темно-пурпурові, плодолистків 6, зовні інтерсивнопурпурові, всередині рожеві | |
| Magnolia ×soulangeana Rosea | квітки чашоподібні, рожеві, плодолистків 9, зовні рожеві, всередині білі | |
| Magnolia ×soulangeana Rubra | квітки чашоподібні, червоні, плодолистків 6, зовні червоні, всередині білі, запашні | |
| Magnolia ×soulangeana Rustica | квітки чашоподібні, яскраво-пурпурові, плодолистків 6, зовніпурпурові, всередині білі | |
|
Magnolia ×soulangeana Rustica Rubra | |
|
Magnolia ×soulangeana San-Jose | квітки широкочашоподібні, пурпурово-червоні, плодолистків 6, оберненояйцеподібні, зовні забарвлені, всередині білі |
| Magnolia ×soulangeana Soul.-Bod. nothovar. lennei (Van Houtte) Rehder | ||
|
Magnolia ×soulangeana Speciosa | Широкий чагарник або невелике дерево, яке зазвичай виростає до 6 метрів у висоту. Крона округла. Квіти ароматні, рожеві з білими серединками, розцвітають ранньою весною (з кінця березня до середини квітня) до появи листя[5]. |
| Magnolia ×soulangeana Spectabilis | квітки чашоподібні, білі з яскраво-рожевим відтінком, запашні | |
|
Magnolia ×soulangeana Superba alba | квітки келихоподібні, білі, плодолистків ніжнорожеві при основі, запашні |
|
Magnolia ×soulangiana Verbanica |
- ↑ а б в г Magnolia × soulangeana//Кохно М. А., Пархоменко Л. І., Зарубенко А. У. та ін. Дендрофлора України. Дикорослі й культивовані дерева і кущі. Покритонасінні. Частина I. Довідник — Київ: Фітосоціоцентр, 2002. — С. 37—38.
- ↑ а б в г Магнолія Суланжа//Калініченко О. А. Декоративна дендрологія: Навч. посіб. — Київ: Вища школа, 2003. — С. 76—77.
- ↑ а б Магнолія Сулянжа//Бродович Т. М., Бродович М. М. Атлас дерев та кущів заходу України. — Львів: Вища школа, 1973. — С. 120—121.
- ↑ а б в Magnolia soulangiana на vashsad.ua. Архів оригіналу за 22 вересня 2018. Процитовано 22 вересня 2018.
- ↑ Магнолія Суланжа 'Спеціоза' (Magnolia soulangeana 'Speciosa')
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |