Лідія Осталовська
| Лідія Осталовська | |
|---|---|
| пол. Lidia Ostałowska | |
| Народилася | 9 січня 1954 Варшава, Польща |
| Померла | 21 січня 2018 (64 роки) |
| Поховання | Q8512543?  |
| Громадянство | Польща |
| Діяльність | письменниця, журналістка |
| Сфера роботи | репортаж[1] |
| Alma mater | Факультет польських студій Варшавського університетуd |
| Знання мов | польська[2][1] |
Лідія Осталовська (пол. Lidia Ostałowska) — польська журналістка, репортерка, письменниця та суспільна діячка.
1977 року закінчила полоністику у Варшавському університеті. Працювала журналісткою в часописі«Przyjaciółce» (1979—1980) та репортеркою в щотижневику«itd». Через перевірки під час воєнного стану залишилась без роботи. Співпрацювала з «Солідарністю», у 1984—1989 роках працювала вчителькою. Після 1989 пов'язала свою діяльність з відділом репортажу Виборчої Газети, де працювала аж до смерті. Пише про «тих, кому важче — про національні та етнічні меншини, про жінок, про молодь з субкультур» [3] (репортажі опубліковані в «Високих каблуках», «Великому форматі» i «Континентах») .
Одна із засновників та членів ради Фундації ІТАКА[4], єдиної польської позаурядової організації, яка серйозно займається проблемами зникнення людей безвісти. Проводить лекції на післядипломних ґендерних вченнях в Інституті літературних досліджень ПАН[5]. 2012 року книжку «Акварелі» номіновано на Літературну премію Nike[6]. У 2013 році завдяки старанням «Виборчої Газети» з'явилася електронна книжка Лідії Осталовської під назвою «Баланга в трансі». Як сама зізнається, особливий зв'язок пов'язує її з циганським середовищем, долю яких у після комуністичній Польщі та Східній Європі описала в книжці «Циган — це циган»
Померла 21 січня 2018 року, похована у Варшаві.[7]
- Cygan to Cygan (2000, 2012) — «Циган — це циган»;
- Farby wodne (2011) — «Акварелі»;
- Bolało jeszcze bardziej (2012) — «Боліло ще більше»
- Лідія Осталовська. Акварелі / пер. з пол. Андрій Любка. — Ч. : Книги – ХХІ; Meridian Czernowitz, 2014. — 192 с. — ISBN 978-617-614-043-6.
- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ Lidia Ostałowska. O sobie (пол.). lidiaostalowska.eu. Процитовано 30 października 2012.
- ↑ Fundacja ITAKA – Zespół (пол.). zaginieni.pl. Процитовано 30 października 2012.
- ↑ Lidia Ostałowska (пол.). genderstudies.pl. Процитовано 30 października 2012.
- ↑ Nike 2012. nike.org.pl. Процитовано 6 липня 2015.
- ↑ W piątek pożegnamy Lidię Ostałowską. sdrp.katowice.pl. 25 stycznia 2018. Процитовано 26 січня 2018.
- Лідія Осталовська «Акварелі» / Читомо
- Лідія Осталовська. Акварелі, Світлана Ославська / КРИТИКА [Архівовано 20 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- Осталовська Лідія. Акварелі — ЛітАкцент — світ сучасної літератури [Архівовано 20 серпня 2018 у Wayback Machine.]
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль | BNF: 16631775q · GND: 1076362419 · GKG: /g/11jgdwzjf · ISNI: 0000000037062433 · J9U: 987007358825405171 · LCCN: n2006071263 · MAK: 9810695101205606 · NKC: js2014840581 · NLI: 004872271 · NUKAT: n99025981 · RERO: A023313736 · SKMASNL: vtls008776856 · SUDOC: 164846220 · VIAF: 78210762 |