Перейти до вмісту

Любецьке князь-єпископство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Любецьке князь-єпископство
Герб
Дата створення / заснування 1160 Редагувати інформацію у Вікіданих
Посада керівника організації Roman Catholic Bishop of Lübeckd і prince elector of Lübeckd Редагувати інформацію у Вікіданих
Офіційна мова латина Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна  Священна Римська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Столиця Ойтін, Любек і Ольденбург Редагувати інформацію у Вікіданих
Адміністративна одиниця Священна Римська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Форма правління теократія Редагувати інформацію у Вікіданих
Попередник Саксонське герцогство Редагувати інформацію у Вікіданих
Наступник Ольденбурзьке герцогство і Principality of Lübeckd Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова комунікації нижньонімецька мова Редагувати інформацію у Вікіданих
Час/дата припинення існування 1803 Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа розташування
Частково збігається з Roman Catholic Diocese of Lübeckd Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Любецьке князь-єпископство у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Князівство-єпископство Любек (нім. Fürstbistum Lübeck або Hochstift Lübeck) — духовне князівство у складі Священної Римської імперії, яке існувало з 1180 року до Німецької медіатизації 1803 року. Князівство розташовувалося на території сучасної землі Шлезвіг-Гольштейн і з 1500 року входило до складу Нижньосаксонського імперського округу.

Ойтинський замок — резиденція Любекських князів-єпископів.

Історія

[ред. | ред. код]

Виникнення Любекського єпископства значною мірою була результатом місіонерської діяльності Віцеліна (пом. 1154), який у 1149 році став єпископом Ольденбурга. Єпархія Ольденбурга була заснована імператором Оттоном I в 970 році для навернення в християнство місцевих слов'янських племен.

За єпископа Ольденбурга Герольда (1155—1163), незадовго до його смерті, в Любеку було освячено храм Святого Йоганна. Герцог Саксонії Генріх III Лев між 1160 і 1163 роками переніс центр єпископства з Ольденбурга до Любека і в 1173 році заклав Любекський собор. Після усунення Генріха Лева від влади у 1180 році єпископ Любека стає васалом імператора, а Любекська єпархія набуває статусу імперського князівства.

Графська війна призвела до того, що в 1535 році князем-єпископом Любека вперше став протестант, Детлев фон Ревентло, який розпочав Реформацію на території Любекського єпископства.

Початковий герб князівства-єпископства. 1605 рік.

В 1803 в результаті наполеонівської секуляризації князівство-єпископство перетворили на князівство Любек, яке на умовах персональної унії перейшло до герцога Ольденбурзького Петера I.

Спочатку герб Любекського князівства-єпископства мав вигляд геральдичного щит, в якому на червленому полі був зображений золотий хрест. Над щитом зображувалась єпископська тіара, за щитом містився єпископський посох. У пізній період (у XVII столітті чи пізніше) герб був істотно змінений: поле щита змінило колір на блакитний, а єпископська тіара, як і хрест золотого кольору, була поміщена всередину щита над хрестом.

Єпископи Любека

[ред. | ред. код]
Початок

правління
Кінець

правління
Ім'я Династія Зауваги
1160 13.08.1163 Герольд Альдинбургський Вельфи єпископ Ольденбурга з 1155 року
01.02.1164 17.07.1172 Конрад I Ріддагсгаузенський[de] Вельфи брат Герольда
1172 29.11.1182 Генріх I Брюссельський[de]
1183 1184 Конрад II
1186 1210 Дітріх I
1210 1230 Бертольд
1230/1231 1247 Йоганн I
1247 1253 Альбрехт Зуербер
1254 1259 Йоганн II фон Діст[de]
1260 1276 Йоганн III фон Тралау[de]
1276 1317 Буркгард фон Серкем[de]
1317 1341 Генріх II Бохгольт[de]
1341 1350 Йоганн IV Муль[de]
1350 1377 Бертрам фон Кремон[de]
1377 1379 Ніколаус I фон Майсен[de]
1379 1386 Конрад III фон Ґайзенгайм[de]
1386 1387 Йоганн V фон Кленеденст[de]
1387 1399 Ебергард I фон Аттендорн[de]
1399 1420 Йоганн VI Гундебеке[de]
1420 1439 Йоганн VII Шеле[de]
Ебергард II
Йоганн Адольф
Йоганн X

Князі-єпископи з різних родів

[ред. | ред. код]

Князі-єпископи з династії Гольштейн-Готторпов

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Ernst Friedrich Mooyer: Verzeichnisse der deutschen Bischöfe seit dem Jahre 800 nach Chr. Geb. Minden 1854, S. 56-57.