Перейти до вмісту

Короленко Володимир Васильович

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Короленко.
Короленко Володимир Васильович
Народився28 червня 1979(1979-06-28) (46 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьлікар, політик, державний службовець, науковець, викладач університету, громадський діяч Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materНаціональний медичний університет імені О.О. Богомольця Редагувати інформацію у Вікіданих
ГалузьСоціальна медицина, громадське здоров'я
ЗакладДержавна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадазаступник голови Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньд.м.н.[1] (2021)
Відомий завдяки:Дослідив особливості імунопатогенезу нейрофіброматозу І типу. Розробив концептуальну функціонально-організаційну модель системи дерматовенерологічної допомоги населенню в умовах реформування охорони здоров’я.
Нагороди
Заслужений працівник охорони здоров'я України

Володимир Васильович Короленко (нар. 28 червня 1979 року, Київ, Україна) — український лікар, науковець, державний службовець і громадський діяч. Заступник Голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (з 2019)[2][3]. Державний службовець 1 рангу (2025)[4]. Доктор медичних наук (2021). Заслужений працівник охорони здоров'я України (2025).

Життєпис

[ред. | ред. код]

У 1998 році закінчив з відзнакою Перше Київське медичне училище за спеціальністю «Лікувальна справа» та здобув кваліфікацію фельдшера. У 2005 році закінчив з відзнакою Національний медичний університет імені О. О. Богомольця за спеціальністю «Лікувальна справа» та здобув кваліфікацію лікаря. У 2003 і 2004 роках був стипендіатом академічної стипендії Президента України. Переможець конкурсу «Студент Києва» 2002 і 2004 років у номінації «Природничі науки» від  Громадського фонду Святого Андрія Первозваного[5]. У 2017 році закінчив з відзнакою Національну академію державного управління при Президентові України за спеціальністю «Державне управління у сфері охорони здоров'я» та здобув кваліфікацію магістра державного управління (спеціалізація — стратегічне управління у сфері охорони здоров'я). У 2018 році пройшов програму Національної академії державного управління при Президентові України «Політика та управління у секторі економіки та фінансування системи охорони здоров'я в Україні» (адаптовано з навчального курсу Гарвардської школи громадського здоров'я ім. Т. Х. Чена). У 2021 році завершив річну програму «Управління публічними фінансами» у Київській школі економіки.

Трудову діяльність розпочав з вересня 1998 року по червень 2005 року на посаді фельдшера відділення невідкладної медичної допомоги Центральної районної поліклініки Подільського району м. Києва. З серпня 2005 року по вересень 2009 року працював старшим лаборантом кафедри дерматології та венерології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. У 2007—2009 роках відповідно до рішень Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки був стипендіатом Кабінету Міністрів України для молодих вчених. З вересня 2009 року по листопад 2011 року — асистент, з жовтня 2013 року по червень 2018 року — доцент (за сумісництвом) кафедри дерматології та венерології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця.

З листопада 2011 року по червень 2013 року Володимир Короленко працює заступником начальника управління лікувально-профілактичної допомоги — начальником відділу організаційно-методичної роботи, діловодства та контролю Головного управління охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації. З червня 2013 року по серпень 2015 року, а також з березня 2017 року по вересень 2017 року — начальник управління лікувально-профілактичної допомоги Департаменту охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації. Запропонував рейтингову систему формування складу госпітальних округів Київщини, згодом покладену в основу розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 березня 2017 р. № 194-р «Про затвердження переліку та складу госпітальних округів Київської області»[6]. З вересня 2017 року по вересень 2018 року — начальник управління з питань забезпечення депутатської діяльності та роботи з постійними комісіями виконавчого апарату Київської обласної ради.

З серпня 2018 року по серпень 2019 року — консультант з розвитку гнучких та стійких систем охорони здоров'я Центру громадського здоров'я МОЗ України (за цивільно-правовою угодою). Розробив Примірний статут та Примірну структуру центру громадського здоров'я (обласного, міст Києва та Севастополя) (затверджені наказом МОЗ України від 02.11.2018 № 2012)[7], а також координував створення мережі регіональних закладів громадського здоров'я з урахуванням потенціалу існуючих лабораторних центрів Міністерства охорони здоров'я України.

З лютого 2019 року по серпень 2019 року — доцент, з липня 2023 року — професор (за сумісництвом) кафедри прикладної медицини Університету «КРОК». Забезпечив створення першої в Україні магістерської програми з громадського здоров'я у приватному виші[8].

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 644-р призначений на посаду заступника Голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, за посадою також — заступника Головного державного інспектора України з контролю якості лікарських засобів[9], повторно призначений відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2024 р. № 779-р[10]. Забезпечив розробку урядової постанови, якою вперше за останні сім років затверджено обсяги квот на 2022 рік, у межах яких здійснюється культивування рослин, що містять наркотичні засоби і психотропні речовини, а також виробництво, виготовлення, зберігання, ввезення на територію України та вивезення з території України наркотичних засобів і психотропних речовин (постанова Кабінету Міністрів України від 13.09.2022 № 1027)[11], підтверджено євроінтеграційні прагнення нашої країни у зазначеній сфері та забезпечено виконання міжнародних зобов'язань України. Ініціював затвердження та реалізацію Комунікаційної стратегії Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками на 2020—2025 роки, оновленої у 2024 році з урахуванням розбудови безбар'єрного простору[12]. Як наслідок, за результатами моніторингу Державним комітетом телебачення і радіомовлення України інформаційного наповнення офіційних вебсайтів центральних та місцевих органів виконавчої влади офіційний сайт Держлікслужби незмінно входить до трійки найкращих серед 65 вебсайтів центральних органів виконавчої влади[13][14][15]. Забезпечив розробку символіки Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, затвердженої Указом Президента України від 06.10.2021 № 509/2021[16].

З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну забезпечив діяльність Держлікслужби відповідно до своїх повноважень, оперативну взаємодію з Міністерством охорони здоров'я та іншими державними органами щодо своєчасного забезпечення населення доступними та якісними лікарськими засобами, щотижневого моніторингу цін на соціально значущі ліки, приведення нормативно-правової бази у відповідність до вимог воєнного стану. В умовах воєнного стану забезпечив безперебійне виконання регуляторних функцій Держлікслужби щодо обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, організував імплементацію закону про медичний канабіс в частині контролю обігу (прийнято сім постанов Уряду)[17][18][19][20][21][22][23]. У співпраці з Міністерством оборони України забезпечив врегулювання контрольованого доступу до знеболюючих лікарських засобів для надання медичної допомоги пораненим військовослужбовцям на догоспітальному етапі[24].

Організував взаємодію Держлікслужби з АТ «Укрпошта» щодо створення пілотного проєкту «Укрпошта Аптека» для забезпечення ліками жителів прикордонних та прифронтових областей з лютого 2024 року[25].

У 2024 році уведений від Держлікслужби до складу робочих (переговорних) груп щодо підготовки переговорних позицій України під час переговорів з Європейським Союзом щодо укладення Угоди про вступ України до Європейського Союзу. Представники Держлікслужби у березні 2025 року презентували прогрес України у гармонізації регулювання лікарських засобів із правом ЄС в межах офіційного скринінгу відповідності українського законодавства праву Європейського Союзу, а у Звіті по Україні в межах Пакета розширення ЄС 2025 року[26] відзначено значний прогрес України у сфері охорони здоров'я, який отримав оцінку good progress (4 бали з 5 можливих)[27][28].

Відповідно до рішень МОЗ України уведений до наглядового комітету та робочої групи з питань підготовки та впровадження проєкту Twinning «Підтримка створення органу державного контролю за лікарськими засобами та медичними виробами» за участі фахівців країн ЄС (Литва, Німеччина, Польща)[29][30].

У липні 2025 року підписав від Держлікслужби Меморандум про співпрацю з Благодійним фондом «Суперлюди» (Superhumans), яким передбачено взаємне залучення до освітніх процесів, спільне проведення інформаційних заходів в сферах державного регулювання обігу лікарських засобів та державного ринкового нагляду в частині медичних виробів, зокрема, засобів для протезування[31].

Ініціював створення Молодіжної ради при Держлікслужбі[32], перше засідання якої відбулося 16 жовтня 2025 року[33].

У липні 2025 року підписав заяву про приєднання Держлікслужби до Хартії стійкості людського капіталу (Human Capital Resilience Charter)[34] — ініціативи, започаткованої Міністерством економіки України за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку та Академії Фольке Бернадотте (Швеція) у співпраці з Korn Ferry як комплексної системи, покликаної сприяти створенню стійкого, інклюзивного та сталого ринку праці в Україні[35].

Науковець

[ред. | ред. код]

Від 2010 року — кандидат медичних наук (науковий керівник — доктор медичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України Володимир Коляденко; дисертацію на тему «Сигма-ШОЕ та імунологічні показники крові при нейрофіброматозі І типу» захищено у вересні 2009 р. за результатами наукового дослідження за кошти гранту Президента України для обдарованої молоді за 2007 рік[36][37]). У 2008—2009 роках входив до робочої групи науково-дослідної роботи Національного медичного університету імені О. О. Богомольця та Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України зі створення мазі антимікотика Теобону-дитіомікоциду (було одержано дослідні партії препарату, підготовлено науково-технічну документацію для промислового випуску мазі).

Від 2021 року — доктор медичних наук (тема дисертації «Медико-соціальне обґрунтування удосконалення системи дерматовенерологічної допомоги населенню в умовах реформування охорони здоров'я», науковий консультант — доктор медичних наук, професор Тетяна Грузєва)[38][39]. У лютому 2017 року — учасник програми «Запрошений професор» Люблінського католицького університету імені Івана Павла II (Люблін, Польща). Гостьовий лектор з актуальних проблем громадського здоров'я у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка[40], Національному медичному університеті імені О. О. Богомольця[41][42][43], Національному університеті «Києво-Могилянська академія»[44], Регіональному центрі підвищення кваліфікації Київської області (Київська обласна державна адміністрація), Національному університеті харчових технологій[45].

Обгрунтував та розробив концептуальну функціонально-організаційну модель системи дерматовенерологічної допомоги населенню в умовах реформування охорони здоров'я, яку побудовано на принципах профілактичної спрямованості, інтеграції із системою громадського здоров'я, пацієнт-орієнтованості, міжсекторального та мультидисциплінарного підходів, науковості, високотехнологічності, інновативності, розширення професійної самоврядності.

Є автором та співавтором понад 250 праць, у тому числі національного підручника «Дерматологія, венерологія» українською (2012) та англійською (2013) мовами, монографій «Кадрова політика у сфері охорони здоров'я України в контексті європейської інтеграції» (2018)[46], «Establishing a Mental Healthcare System: A Multisectoral Approach in the Public Health Paradigm (Based on the Case Study of Kyiv and Kyiv Region)» («Створення системи охорони психічного здоров'я: багатосекторальний підхід у парадигмі громадського здоров'я (на прикладі Києва та Київської області)», англійською мовою, США, 2025)[47], операційного посібника «Розробка та фінансування регіональних і місцевих програм громадського здоров'я» (2019)[48], навчального посібника «Громадське здоров'я» (2021)[49], наукових статей у виданнях, включених до наукометричних баз Scopus та Web of Science. Автор статей «Енциклопедії сучасної України»[50]. Результати його наукових праць впроваджені до нормативно-правових актів у сфері охорони здоров'я.

Наукові інтереси стосуються розвитку системи громадського здоров'я, розбудови людського потенціалу України, історії медицини.

У 2007—2011 рр. — головний редактор «Українського науково-медичного молодіжного журналу»[51], від 2013 р. — член редакційної ради «Українського журналу дерматології, венерології, косметології»[52]. Від 2016 р. — рецензент журналу «European Journal of Public Health[en]» видавничого дому Oxford University Press, від 2023 року — журналу «Proceedings of the Shevchenko Scientific Society. Medical Sciences» («Праці Наукового Товариства ім. Шевченка. Медичні науки»)[53].

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]

З 2008 по 2012 рік — голова Ради молодих вчених при Міністерстві охорони здоров'я України[54]. З 2009 по 2017 рік — член Громадської ради при Міністерстві охорони здоров'я України

З 2018 по 2019 рік — член робочої групи при Міністерстві освіти і науки України з розроблення Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року[55], затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 526-р[56], ініціював включення до цієї Стратегії механізмів державно-приватного партнерства та венчурного фінансування.

У вересні 2021 — січні 2025 року працював у складі міжсекторальної робочої групи з питань розробки Стратегії розвитку системи охорони здоров'я до 2030 року[57], напрацювання якої впроваджені до Плану відновлення системи охорони здоров'я України від наслідків війни на 2022 ‐ 2032 роки[58] та нової редакції Закону України «Про лікарські засоби»[59].

З серпня 2025 року приєднався до Національної науково-експертної ради з розвитку, регулювання та міжнародного партнерства в сфері штучного інтелекту (UA-AI) за напрямом «Штучний інтелект у сфері громадського здоров'я та розбудови людського потенціалу»[60].

Долучався до благодійних акцій та волонтерства у рамках Ротарі Інтернешнл.

Неодноразово входив до складу Національної експертної комісії громадської відзнаки за професіоналізм та милосердя «Орден Святого Пантелеймона»[61][62].

Обраний дійсним членом громадських академій наук — Національної академії наук вищої освіти України (2022, відділення медицини), Міжнародної академії освіти і науки (2022, відділення медицини, з 2018 — член-кореспондент), Академії економічних наук України (2025, відділення менеджменту та економіко-математичних методів), членом Наукового товариства ім. Шевченка (НТШ) (2022, лікарська комісія), членом-кореспондентом (асоційованим членом) Royal Society for Public Health[en](Королівського товариства громадського здоров'я, Велика Британія) (2018). З вересня 2025 року залучений до Наукової ради з проблем захисту і підтримки психічного здоров'я населення України при Відділенні психології та спеціальної педагогіки Національної академії педагогічних наук України.

З вересня 2025 року — радник президента Національної академії медичних наук (на громадських засадах). Сприяв вступу України в особі Національної академії медичних наук України до Федерації Європейських академій медицини (FEAM) у жовтні 2025 року[63].

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Родина

[ред. | ред. код]

Внучатий племінник Куриленка Онисима Даниловича (1904—1982) — українського науковця-хіміка, одного із засновників колоїдної хімії в Україні, члена-кореспондента НАН України[65].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Біографія заступника Голови- Короленка В.В. — 2019.
  2. ↑ Розпорядження КМУ від 21 серпня 2019 р. № 644-р «Про призначення Короленка В. В. заступником Голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками». Урядовий портал. Процитовано 11 квітня 2023.
  3. ↑ Кабінет Міністрів України - Про призначення Короленка В. В. заступником Голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками. www.kmu.gov.ua (укр.). 20 серпня 2024.
  4. ↑ Кабінет Міністрів України Розпорядження від 22 жовтня 2025 р. № 1141-р Про присвоєння рангів державним службовцям. Урядовий портал. 22 жовтня 2025.
  5. ↑ Рябоконь, Людмила (17 грудня 2004). «Україна знаходиться у кризовій точці, що дає можливість для нашого ривка вперед». «Студенти Києва-2004» — про себе і про країну. Газета "День".
  6. ↑ Про затвердження переліку та складу госпітальних округів Київської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 листопада 2025.
  7. ↑ Наказ МОЗ України від 02.11.2018 № 2012 "Про затвердження Примірного статуту та Примірної структури центру громадського здоров’я (обласного, міст Києва та Севастополя)". moz.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 10 грудня 2024. Процитовано 10 листопада 2025.
  8. ↑ Протокол № 143 засідання Ліцензійної комісії Міністерства освіти і науки України від 18 липня 2019 р. № 143 (PDF). Міністерство освіти і науки України. Офіційний сайт. 18 липня 2019.
  9. ↑ Про лікарські засоби. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 19 липня 2023.
  10. ↑ Кабінет Міністрів України Розпорядження від 20 серпня 2024 р. № 779-р Про призначення Короленка В. В. заступником Голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками. Урядовий портал. 20 серпня 2024.
  11. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження обсягів квот на 2022 рік, у межах яких здійснюється культивування рослин, що містять наркотичні засоби і психотропні речовини, виробництво, виготовлення, зберігання, ввезення на територію України та вивезення з території України наркотичних засобів і психотропних речовин» від 13.09.2022 № 1027
  12. ↑ Комунікаційна стратегія Держлікслужби на 2024-2029 роки :Держлікслужба. www.dls.gov.ua. Процитовано 10 листопада 2025.
  13. ↑ https://www.dls.gov.ua/news/держлікслужба-лідер-рейтингу-щодо-і/
  14. ↑ https://www.dls.gov.ua/news/держлікслужба-лідер-рейтингу-щодо-і-2/
  15. ↑ https://www.dls.gov.ua/news/вебсайт-держлікслужби-визнано-одним/
  16. ↑ Указ Президента України №509/2021 «Про символіку Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками». Президент України. 6 жовтня 2021. Архів оригіналу за 16 квітня 2023. Процитовано 14 жовтня 2023.
  17. ↑ Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2008 р. № 366. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 листопада 2025.
  18. ↑ Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 6 квітня 2016 р. № 282. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 листопада 2025.
  19. ↑ Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2008 р. № 366 і від 6 квітня 2016 р. № 282. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 листопада 2025.
  20. ↑ Про порядок придбання насіння рослин, включених до таблиці I переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, з метою провадження діяльності з їх культивування, крім діяльності з посіву та вирощування конопель для промислових цілей. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 листопада 2025.
  21. ↑ Про затвердження Порядку подання заяви про відбір зразків рослин роду коноплі (Cannabis), включених до списку № 3 та списку № 4 таблиці I переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Кабінетом Міністрів України, для проведення лабораторних випробувань (досліджень), їх відбору, визначення суб'єкта проведення лабораторного випробування (дослідження), направлення зразків для проведення лабораторних випробувань (досліджень), проведення таких лабораторних випробувань (досліджень) та оскарження результатів лабораторного випробування (дослідження). Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 листопада 2025.
  22. ↑ Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 червня 2009 р. № 589. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 листопада 2025.
  23. ↑ Про внесення змін до Порядку видачі дозволів на право ввезення на територію України, вивезення з території України або транзиту через територію України наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 листопада 2025.
  24. ↑ Використання наркотичних і психотропних речовин | Новини МОУ. mod.gov.ua (укр.). 21 лютого 2024. Процитовано 10 листопада 2025.
  25. ↑ Українці зможуть отримувати ліки поштою: на Донеччині та в окремих прикордонних районах Сумщини стартував пілотний проєкт «Укрпошта. Аптека». moz.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 грудня 2024. Процитовано 10 листопада 2025.
  26. ↑ COMMISSION STAFF WORKING DOCUMENT Ukraine 2025 Report Accompanying the document COMMUNICATION FROM THE COMMISSION TO THE EUROPEAN PARLIAMENT, THE COUNCIL, THE EUROPEAN ECONOMIC AND SOCIAL COMMITTEE AND THE COMMITTEE OF THE REGIONS 2025 Communication on EU enlargement policy (PDF). Урядовий портал. 4 листопада 2025.
  27. ↑ Юлія Свириденко: Україна на крок ближче до членства в ЄС — отримала найвищі оцінки Єврокомісії у Звіті щодо Пакета розширення 2025 року. Урядовий портал. 04 листопада 2025.
  28. ↑ Звіт про розширення ЄС 2025: значний прогрес у сфері охорони здоров'я. Міністерство охорони здоров'я України. Офіційний сайт. 4 листопада 2025.
  29. ↑ Наказ МОЗ України від 24.10.2025 № 400-Адм "Про утворення робочої групи з питань підготовки та впровадження проєкту Twinning «Підтримка створення органу державного контролю за лікарськими засобами та медичними виробами» та затвердження її складу". Міністерство охорони здоров'я України. Офіційний сайт. 24 жовтня 2025.
  30. ↑ Наказ МОЗ України від 29.10.2025 № 1637 "Про утворення наглядового комітету з питань підготовки та впровадження проєкту Twinning «Підтримка створення органу державного контролю за лікарськими засобами та медичними виробами... Міністерство охорони здоровʼя України. Офіційний сайт. 29 жовтня 2025.
  31. ↑ Укладено Меморандум про співпрацю між Держлікслужбою та Благодійним фондом «Суперлюди» :Держлікслужба. www.dls.gov.ua. Процитовано 10 листопада 2025.
  32. ↑ Молодіжна рада при Держлікслужбі :Держлікслужба. www.dls.gov.ua. Процитовано 10 листопада 2025.
  33. ↑ Сформовано склад Молодіжної ради при Держлікслужбі :Держлікслужба. www.dls.gov.ua. Процитовано 10 листопада 2025.
  34. ↑ Держлікслужба приєдналася до Хартії стійкості людського капіталу :Держлікслужба. www.dls.gov.ua. Процитовано 10 листопада 2025.
  35. ↑ Хартія стійкості людського капіталу | Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України. me.gov.ua (укр.). Процитовано 10 листопада 2025.
  36. ↑ Розпорядження Президента України «Про призначення грантів Президента України для обдарованої молоді на 2007 рік» від 30.01.2007 № 19/2007-рп
  37. ↑ http://www.irbis-nbuv.gov.ua/aref/20100202001895
  38. ↑ http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?&I21DBN=EC&P21DBN=EC&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=I=&S21COLORTERMS=0&S21STR=РА450051
  39. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 10 квітня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  40. ↑ Новини: В Університеті розпочала роботу IV Літня школа з права охорони здоров’я. www.univ.kiev.ua. Процитовано 17 липня 2023.
  41. ↑ В "ШКОЛІ МОЛОДОГО НАУКОВЦЯ" – ТРЕТЯ ЗУСТРІЧ. Національний медичний університет імені О.О.Богомольця. 20 квітня 2016. Процитовано 17 липня 2023.
  42. ↑ ЗАСІДАННЯ СНГ "ШКІДЛИВІСТЬ ВЖИВАННЯ АЛКОГОЛЮ". Національний медичний університет імені О.О.Богомольця. 28 квітня 2016. Процитовано 17 липня 2023.
  43. ↑ Студентський науковий гурток. Національний медичний університет імені О.О.Богомольця. 11 червня 2016. Процитовано 17 липня 2023.
  44. ↑ Гостьова лекція в межах курсу "Фармацевтичний менеджмент". sph.ukma.edu.ua (укр.). Процитовано 17 липня 2023.
  45. ↑ Важлива гостьова лекція для майбутніх експертів від заступника голови ДСУ з лікарських засобів та контролю за наркотиками | НУХТ. nuft.edu.ua. Процитовано 17 липня 2023.
  46. ↑ http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?&I21DBN=EC&P21DBN=EC&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=I=&S21COLORTERMS=0&S21STR=ВА831151
  47. ↑ Bozhuk, Bogdan, Korolenko, Volodymyr, Zolotoverkh, Kateryna & Korolenko, Viktoriia (2025). Establishing a Mental Healthcare System: A Multisectoral Approach in the Public Health Paradigm (Based on the Case Study of Kyiv and Kyiv Region): monograph. Sherman Oaks, California: GS Publishing Services, 146 р. https://www.eo.kiev.ua/resources/arhivMonographs/stv_system.pdf
  48. ↑ https://phc.org.ua/sites/default/files/users/user90/Manual_Development%20and%20funding%20of%20regional%20and%20local%20public%20health%20programs_print_210x297%2B3mm.pdf
  49. ↑ http://www.book-plus.com.ua/product.php?Product_id=7878
  50. ↑ Короленко, В. В. Профіль автора: Короленко Володимир Васильович. esu.com.ua (укр.). Процитовано 10 листопада 2025.
  51. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 квітня 2023. Процитовано 10 квітня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  52. ↑ http://ujdvc.com.ua/about/editorialTeam
  53. ↑ Proceeding of the Shevchenko Scientific Society. Medical Sciences. mspsss.org.ua (амер.). Процитовано 10 листопада 2025.
  54. ↑ https://ips.ligazakon.net/document/MOZ8022
  55. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 10 квітня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  56. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року» від 10.07.2019 № 526-р
  57. ↑ https://moz.gov.ua/uploads/ckeditor/Стратегія/15%2C02%2C2022/01/Наказ%202071.pdf
  58. ↑ Уряд представив проект Плану відновлення системи охорони здоров'я. Кабінет Міністрів України. 23 липня 2022. Архів оригіналу за 3 квітня 2023. Процитовано 26 жовтня 2023.
  59. ↑ Закон України «Про лікарські засоби» від 28.07.2022 № 2469-IX
  60. ↑ UA-AI. natsionalna-rada-ai-p8hh2r0.gamma.site. Процитовано 10 листопада 2025.
  61. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 квітня 2023. Процитовано 10 квітня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  62. ↑ https://www.dls.gov.ua/news/нагородження-відзнакою-за-професіон/
  63. ↑ FEAM welcomes the National Academy of Medical Sciences of Ukraine as a new member | FEAM. www.feam.eu. Процитовано 10 листопада 2025.
  64. ↑ Указ Президента України від 27 червня 2025 року №424/2025 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України». Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 листопада 2025.
  65. ↑ Куриленко Онисим Данилович. irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 26 лютого 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Короленко_Володимир_Васильович&oldid=46549113