Королазові
| ?Королазові | |
|---|---|
Королаз широкобровий (Climacteris picumnus) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Підряд: | Співочі птахи (Passeri) |
| Інфраряд: | Corvida |
| Надродина: | Menuroidea |
| Родина: | Королазові (Climacteridae) de Sélys Longchamps, 1839 |
| Роди | |
| Посилання | |
| Climacteridae | |
| Climacteridae | |
| 7563 | |
| 178805 | |
| 47693 | |
| Fossilworks: | 373413 |
Королазові[1] (Climacteridae) — родина горобцеподібних птахів. Містить 7 видів.
Майже всі види королазових є ендеміками Австралії, за винятком королаза папуанського, який поширений в Новій Гвінеї. В Австралії поширені по всьому материку у різноманітних середовищах проживання, відсутні в Тасманії. В Новій Гвінеї трапляються у гірський дощових лісах.[2]
За даними аналізу ДНК найближчими родичами королазових є лірохвостові.
Зовні вони схожі на євразійських підкоришників або дроздів. Це невеликі співочі птахи, завдовжки 14-19 см і вагою 17–44 г. Вони мають відносно довгі хвости, короткі ноги з міцними ступнями, кремезні тіла та довгі і злегка зігнуті дзьоби. Оперення коричневого, червонувато-коричневого або сірувато-коричневого забарвлення, на череві світліше. Королазові погані літуни, їхній політ хвилеподібний та ковзаючий.[2]
Осілі птахи. Живляться комахами та іншими безхребетними, збираючи їх на стовбурах та гілках дерев. Гнізда будують у дуплах. Про пташенят піклуються обидва партнери. Інколи їм допомагають інші представники виду, які не мають пари.
- Рід Королаз (Climacteris)
- Королаз білобровий (Climacteris affinis)
- Королаз рудобровий (Climacteris erythrops)
- Королаз північний (Climacteris melanurus)
- Королаз широкобровий (Climacteris picumnus)
- Королаз рудий (Climacteris rufus)
- Рід Папуанський королаз (Cormobates)
- Королаз плямистобокий (Cormobates leucophaea)
- Королаз папуанський (Cormobates placens)
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ а б Noske, R. & Bonan, A. (2017). Australasian Treecreepers (Climacteridae). In: del Hoyo, J., Elliott, A., Sargatal, J., Christie, D.A. & de Juana, E. (eds.). Handbook of the Birds of the World Alive. Lynx Edicions, Barcelona. (retrieved from http://www.hbw.com/node/52339 on 4 April 2017).
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |