Перейти до вмісту

Копачівські схили

Додати посилання
Координати: 50°08′38″ пн. ш. 30°30′13″ сх. д. / 50.1438855° пн. ш. 30.5034864° сх. д. / 50.1438855; 30.5034864
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Копачівські схили
Долина річки Стугни
Долина річки Стугни
Долина річки Стугни
50°08′38″ пн. ш. 30°30′13″ сх. д. / 50.1438855° пн. ш. 30.5034864° сх. д. / 50.1438855; 30.5034864
Країна Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
РозташуванняУкраїна Україна
Копачівська сільська рада
Обухівський район
Київська область
Найближче містоОбухів
Площа30 гектар
Засновано1994
Копачівські схили. Карта розташування: Київська область
Копачівські схили
Копачівські схили (Київська область)
Мапа
CMNS: Копачівські схили у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Копачівські схили
Копачівські схили
Копачівські схили
Копачівські схили
Копачівські схили
Копачівські схили

Копачівські схили — ландшафтний заказник місцевого значення розташований на теренах Копачівської сільської ради Обухівського району Київської області. Створений на основі Рішення 16 сесії XXIII скликання Київської обласної ради народних депутатів від 10 березня 1994 року. Заказник створено для збереження і захисту схилів корінного берегу і тераси річки Стугна.

Загальні відомості

[ред. | ред. код]

Землекористувачем території заказника є Копачівська сільська рада. Зафіксоване нецільове використання земель заказника[1].

Копачівські схили
Копачівські схили

Площа заказника 30 га. Він розміщений в районі найвищої ділянки правого берега річки Стугна гори Остриця[2][3]. На правому березі практично відновився природний фітоценоз і майже нівельовані сліди людського втручання з протиерозійних робіт на схилах. Протилежний лівий берег річки зазнав значного антропогенного впливу внаслідок терасування схилів і не несе природоохоронної функції зі збереження природного фітоценозу.

На вершині гори Остриця, званій «Шпиль» без погодження з природоохоронними органами було встановлено пам'ятний хрест заввишки 12 м на згадку останньої битви у відкритому полі княжої дружини з монголо-татарами Батия літа 1240 року. При встановленні хреста було знищено частину степової рослинності і він приваблює людей до заказника, що негативно впливає на популяцію ковили, біоценоз заказника.

Неподалік на ріці Стугна розташований гідрологічний заказник місцевого значення «Копачівський», лісовий заказник місцевого значення «Стугна».

Опис

[ред. | ред. код]

Долина річки Стугни є типовим прикладом ландшафту долини річки у північній частині граничної зони Лісостепу. Серед біорізноманіття заказника найпоширенішими є угрупованнями формацій тонконога вузьколистого, куничника наземного, типчака і найціннішим є угрупування ковили волосистої[4], яка росте на схилах гори Остриця і яка занесена до Червоної книги України та Зеленої книги. Також тут ростуть нетипові для Київщини степові види смілка поникла, жовтець ілірійський, холодок багатолистий.

Копачівські схили
Копачівські схили

Схили практично позбавлені природного лісу внаслідок людської діяльності. Вони носять незначні сліди терасування і покриті лучно-степовими угрупуванням костриці борознистої[5] та менш чисельними угрупуваннями ковили волосистої. На схилах частково збереглись протиерозійні насадження з білої акації (робінії), шовковиці чорної, абрикосів.

З рідких видів тут можна віднайти горицвіт весняний[6], осоку низьку[7], гвоздику перетинчасту[8] (Dianthus membranaceus Borb.), качим метельчастий[9] (Gypsophilla paniculata), анемону лісову, чину молочну[10] (Lathyrus lacteus (M. Bieb.) Wissjul.), льон австрійський[11], рястку Кочі[12], залізняк колючий[13], жовтець ілірійський.

Копачівські схили, Чумацький шлях
Копачівські схили, Чумацький шлях

Крім них у заказнику зустрічаються жовтозілля Якова, пирій середній, зіновать австрійська[14], дзвоники сибірські[15], Бородач звичайний, стоколос безостий, цмин пісковий, реп'яшок звичайний, маренка рожева[16], астрагал еспарцетний, морква дика, звіробій продірявлений (Hypericum perforatum), ластовень лікарський[17], деревій майже-звичайний[18], комонник звичайний[19], грястиця збірна, дивина фіолетова[20], рокитник руський[21], смілка поникла, полин дніпровський[22], різуха звичайна[23], миколайчики польові, сухоребрик Льозелів[24], люцерна румунська, цибуля круглоголова[25], заяча конюшина багатолиста, стенкатіс однорічний[26], огірочник лікарський, колючник Біберштейна[27], підмаренник звичайний[28], залізняк бульбистий[29].

Фауна

[ред. | ред. код]

На схилах серед чагарників оселились заєць сірий, кріт європейський, сарна європейська, ряду підвидів полівок, чисельна колонія ящірки прудкої. З птахів тут гніздяться щеврик лісовий, вівсянка звичайна, кропив'янка сіра.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Бригинець: Прокуратура підтвердила передачу земель заповідного фонду Київщини приватним особам. Архів оригіналу за 26 травня 2015. Процитовано 25 травня 2015.
  2. ↑ Гора Остриця. Архів оригіналу за 21 травня 2015. Процитовано 20 травня 2015.
  3. ↑ «Машина часу» в «Київській Русі». Архів оригіналу за 21 травня 2015. Процитовано 20 травня 2015.
  4. ↑ Ковила волосиста Stipa capillata L. Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 20 травня 2015.
  5. ↑ Костриця борозниста. Типчак. Архів оригіналу за 21 травня 2015. Процитовано 20 травня 2015.
  6. ↑ Горицвіт весняний Adonis vernalis L. (Adonanthe vernalis (L.) Spach, Chrysocyathus vernalis (L.) Holub). Архів оригіналу за 24 травня 2015. Процитовано 21 травня 2015.
  7. ↑ Carex humilis (Dwarf Sedge). Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 1 квітня 2022. Carex humilis (Dwarf Sedge) (англ.)
  8. ↑ Dianthus membranaceus Borbás. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 21 травня 2015. Dianthus membranaceus Borbás (англ.)
  9. ↑ Gypsophila paniculata. Архів оригіналу за 24 травня 2015. Процитовано 21 травня 2015. Gypsophila paniculata (англ.)
  10. ↑ Lathyrus lacteus (M. Bieb.) E.D. Wissjul.(англ.)
  11. ↑ Linum austriacum L. Архів оригіналу за 20 січня 2009. Процитовано 21 травня 2015.
  12. ↑ Ornithogalum kochii Parl. Архів оригіналу за 25 березня 2015. Процитовано 21 травня 2015. Ornithogalum kochii Parl. (англ.)
  13. ↑ ЗОПНИК КОЛЮЧИЙ (PHLOMIS PUNGENS WILLD.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 травня 2015.
  14. ↑ Ракитник австрийский — Cytisus austriacus L. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 травня 2015.
  15. ↑ Campanula sibirica L. Архів оригіналу за 20 січня 2009. Процитовано 20 травня 2015. Campanula sibirica L. (англ.)
  16. ↑ Asperula cynanchica (Squinancywort). Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 1 квітня 2022. Asperula cynanchica (Squinancywort) (англ.)
  17. ↑ [[https://web.archive.org/web/20160310105044/http://www.woodkingdom.ru/pg/lastoven_lekarstvennyi.htm Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] Ластовень лекарственный [Vincetoxicum officinale Maench](рос.)
  18. ↑ Методика проведення експертизи сортів деревію майже звичайного (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 травня 2015. Процитовано 20 травня 2015.
  19. ↑ Succisa pratensis — Moench. Архів оригіналу за 22 травня 2015. Процитовано 20 травня 2015. Succisa pratensis — Moench. (англ.)
  20. ↑ Verbascum phoeniceum ‘Temptress Purple’. Архів оригіналу за 23 травня 2015. Процитовано 20 травня 2015. Verbascum phoeniceum ‘Temptress Purple’ (англ.)
  21. ↑ Рокитник руський (Cytisus pineticola). Архів оригіналу за 21 травня 2015. Процитовано 20 травня 2015.
  22. ↑ Holotype of Artemisia dniproica Klokov [family ASTERACEAE]. Архів оригіналу за 21 травня 2015. Процитовано 20 травня 2015. Holotype of Artemisia dniproica Klokov [family ASTERACEAE] (англ.)
  23. ↑ Falcaria vulgaris Bernh. — Резак обыкновенный. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 травня 2015. Falcaria vulgaris Bernh. — Резак обыкновенный. (рос.)
  24. ↑ Сухоребрик льозеліїв (Sisymbrium Loeselii L.). Архів оригіналу за 22 травня 2015. Процитовано 20 травня 2015.
  25. ↑ Allium sphaerocephalon. Архів оригіналу за 21 травня 2015. Процитовано 20 травня 2015. Allium sphaerocephalon (англ.)
  26. ↑ Stenactis annua. Архів оригіналу за 21 травня 2015. Процитовано 20 травня 2015. Stenactis annua (англ.)
  27. ↑ Колючник Биберштейна — Carlina biebersteinii Bernh. ex Hornem. Архів оригіналу за 21 травня 2015. Процитовано 20 травня 2015. Колючник Биберштейна — Carlina biebersteinii Bernh. ex Hornem. (рос.)
  28. ↑ Galium verum (LINN.). Архів оригіналу за 9 травня 2015. Процитовано 20 травня 2015. Galium verum (LINN.) (англ.)
  29. ↑ Phlomis tuberosa. Архів оригіналу за 21 травня 2015. Процитовано 20 травня 2015. Phlomis tuberosa (англ.)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Василюк А. В., Парникоза И. Ю. Инвентаризация и меры по сохранению степных биотопов юга киевской области. Степной бюллетень. № 27. Осень 2009
  • Словник українських наукових і народних назв судинних рослин (Серія «Словники України»). — Київ: Наукова думка, 2004. — 800 с. — ISBN 966-00-0355-2.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Копачівські_схили&oldid=45815419