Перейти до вмісту

Карадай

Координати: 46°06′50″ пн. ш. 33°12′17″ сх. д. / 46.113888888889° пн. ш. 33.204722222222° сх. д. / 46.113888888889; 33.204722222222
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Карадай
46°06′50″ пн. ш. 33°12′17″ сх. д. / 46.113888888889° пн. ш. 33.204722222222° сх. д. / 46.113888888889; 33.204722222222
Країна Україна[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
РозташуванняУкраїна,
Херсонська область,
Каланчацький район
Площа926 га
Засновано2020
Керуюча організаціяТовариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО-КАРАДАЙ»
Карадай (Херсонська область)
Карадай
Мапа

Карадай — ландшафтний заказник місцевого значення. Об'єкт розташований на території Каланчацького району Херсонської області у межах однойменного півострова.

Півострів Карадай розташований за 8 км від села Хорли. Південніше розташовані Каланчацькі острови. Півострів тягнеться від села Роздольне в південно-західному напрямку на 5,5 км. Півострів має дві частини, які розділені між собою вузьким перешийком, що має довжину 1 кілометр та ширину 110 метрів. Більша частина півострова розташована між селом Роздольне і перешийком, вона розорана. Менша частина (південно-західна), розташована за перешийком. Вона є давнім перелогом або ніколи не оралася. Ця частина півострова має форму півкола 1,7 км завдовжки і 0,8 км завширшки, з плоскою східною та опуклою західною частинами.[2].

Площа заказника — 926 га, статус отриманий у 2020 році.

Ці території є важливими для збереження приморської рослинності та пустельних степів, а особливо численних колоній багатьох видів птахів — лебедів, чапель, чайок, диких гусей тощо.

У складі флори заказника зростає ряд созофітів, зокрема: кермек чурюкський, ковила волосиста, мласкавець тоненький (Червона книга України) та ефедра двоколоскова (Червоний список Херсонської області). До Червоної книги України включено 38 видів тварин (6 видів комах, 1 вид амфібій та 31 вид птахів), зокрема кулик-сорока, журавель сірий, пісочник великий, коловодник ставковий, шилодзьобка, довгоніг.

У заказнику представлені оселища Резолюції № 4 Бернської конвенції, зокрема A2.5 Прибережні солончаки та засолені зарості очерету та E6.2 Континентальні внутрішні засолені степи.

Після російського вторгнення в Україну заказник опинився на окупованій території. Російські війська облаштували полігон на його території.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. GEOnet Names Server — 2018.
  2. ПЕРСПЕКТИВНІ ЗАПОВІДНІ ОБ’ЄКТИ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ (PDF). www.researchgate.net (укр.). Херсонський державний університет, факультет біології, географії та екології ГО «Українська природоохоронна група». 2020. с. 64. Процитовано 13 квітня 2025.

Джерела

[ред. | ред. код]