Перейти до вмісту

Капорін Віталій Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Віталій Капорін
Капорін Віталій Сергійович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження4 лютого 1998(1998-02-04)
с. Межиріч, Дніпропетровська область
Смерть1 травня 2024(2024-05-01) (26 років)
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Національна гвардія
Формування 31 БрНГ
Війни / битви
Нагороди та відзнаки

Герой України

Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»

Віталій Сергійович Капорін (1998—2024) — молодший сержант Національної гвардії України, учасник російсько-української війни. Герой України (2025, посмертно).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 4 лютого 1998 року в селі Межиріч Павлоградського району Дніпропетровської області.

Під час повномасштабного російського вторгнення проходив службу у 31-й бригаді Національної гвардії. Брав участь у деокупації Харківської області. Також воював у Серебрянському лісі, неподалік міста Кремінна. Під час служби переніс отруєння невідомою речовиною та 3 поранення.

Загинув 1 травня 2024 року під час штурму російських позиції.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • звання Герой України з удостоєнням ордена Золота Зірка (26 лютого 2025, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[1].
  • Медаль «Захиснику Вітчизни» (30 квітня 2023) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, сумлінне і бездоганне служіння Українському народові[2].
  • Медаль «За військову службу Україні» (17 травня 2024, посмертно) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, сумлінне і бездоганне служіння Українському народові[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ президента України №130/2025.
  2. Указ президента України №253/2023.
  3. Указ президента України №335/2024.

Джерела

[ред. | ред. код]