Перейти до вмісту

Каплинці

Координати: 50°18′14″ пн. ш. 32°32′22″ сх. д. / 50.30389° пн. ш. 32.53944° сх. д. / 50.30389; 32.53944
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Каплинці
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Лубенський район
Тер. громада Пирятинська міська громада
Код КАТОТТГ UA53040090200014228 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Каплинці 
Основні дані
Засноване 1764
Населення 479
Площа 2,938 км²
Густота населення 163,04 осіб/км²
Поштовий індекс 37030
Телефонний код +380 5358
Географічні дані
Географічні координати 50°18′14″ пн. ш. 32°32′22″ сх. д. / 50.30389° пн. ш. 32.53944° сх. д. / 50.30389; 32.53944
Середня висота
над рівнем моря 		103 м
Водойми р. Удай
Місцева влада
Адреса ради 37000, Полтавська обл., Лубенський р-н, м. Пирятин, вул. Соборна, 42
Карта
Каплинці. Карта розташування: Україна
Каплинці
Каплинці
Каплинці. Карта розташування: Полтавська область
Каплинці
Каплинці
Мапа
Мапа

CMNS: Каплинці у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Капли́нці — село в Україні, у Пирятинській міській громаді Лубенського районі Полтавської області. Населення становило 479 осіб (на 2001 рік). Колишній орган місцевого самоврядування — Каплинцівська сільська рада.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Каплинці знаходиться на лівому березі річки Удай, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Усівка, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Харківці, на протилежному березі — села Кейбалівка та Замостище. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера.

Історія

[ред. | ред. код]

Станом на 1731 рік, село перебувало у складі Пирятинської сотні Лубенського полку, 75 дворів.

Станом на 1885 рік у колишньому державному та власницькому селі Харківецької волості Пирятинського повіту Полтавської губернії мешкало 1074 особи, налічувалось 215 дворових господарств, існували православна церква, школа, постоялий будинок, 12 вітряних млинів і 5 маслобійних заводів[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1324 осіб (651 чоловічої статі та 673 — жіночої), з яких 1324 — православної віри[2].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Пирятинської міської громади[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Питятинського району, село увійшло до складу новоутвореного Лубенського району[4].

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з Переписом населення УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 631 особа, з яких 262 чоловіки та 369 жінок[5].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 478 осіб[6].

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]

Мова Відсоток
українська 96,45 %
російська 3,34 %
інші 0,21 %

Економіка

[ред. | ред. код]
  • ВАТ «Каплинцівське».

Об'єкти соціальної сфери

[ред. | ред. код]
  • Школа І-ІІ ст.

Історичні пам'ятки

[ред. | ред. код]
Дерев'яний міст у селі Каплинці

У селі знаходиться дерев'яний міст через річку Удай довжиною 240 і шириною 4 метри[8]. Міст збудовано у 1933 році. Вважається найдовшим дерев'яним мостом України[9]. Міст був збудований як транспортний, але за багато років поступово занепав і станом на 2023 рік використовувався лише пішоходами. Влітку 2024 року силами місцевих мешканців міст було частково відремонтовано[10].

Постаті

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-175. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  3. ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
  4. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  8. ↑ Найдовший дерев'яний міст України в Каплинцях — Українська правда
  9. ↑ Будерацький, Євген; Сарахман, Ельдар (25 червня 2023). Тут колись німецький танк впав! Як виглядає найдовший дерев’яний міст України у Каплинцях. Українська правда. Процитовано 25 червня 2023.
  10. ↑ Міст через рідну річку. // Автор: Лелека Грицько. 2024


Історія Полтавщини Це незавершена стаття про Полтавщину.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Каплинці&oldid=45204247