Перейти до вмісту

Йосиф Волоцький

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Йосиф Волоцький
Преподобний
У миру:Іва́н (Іоа́нн) Са́нін
Народився14 листопада 1439 (1440)
Язвище (Волоколамський район) і Велике князівство Московське Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер9 вересня 1515
Волоколамськ Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняJoseph-Volokolamsk Monasteryd Редагувати інформацію у Вікіданих
Шануєтьсяв російському православ'ї
Прославленийв 1579 році
У ликупреподобного
Головна святиняІосифо-Волоцький монастир
День пам'яті9 вересня (22 вересня), 18 (31) жовтня
Медіафайли на Вікісховищі

Йосиф Волоцький[1] (до прийняття чернецтва Іва́н (Іоа́нн) Са́нін, 14 листопада 1439(1440) — 9 вересня 1515) — російський богослов, філософ, церковний письменник. Один з ідеологів російського самодержавства, засновник руху йосифлян[1]. Канонізований РПЦ (1579).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у дворянській родині. Ставши ченцем, а у 1477 році - настоятелем монастиря в Боровську, почав вимагати від ченців суворої дисципліни, що викликало спротив братії і Йосиф був вимушений покинути монастир.[2]

Після декількох років скитань по різних общинах у 1479 році заснував власний монастир у Волоколамську під Москвою, в якому притримувався жорстких правил і муштри, без права на особисту думку. Йосиф склав суворий чернечий устав. Монастир став місцем виховання адміністраторів і навіть держслужбовців. В обітелі заснував бібліотеку, а також школу для покинутих дітей і притулок для хворих та бездомних.

Йосиф Волоцький вважається одним з засновників «державного православія». Він виступав за тісну співпрацю між державою та церквою та оголосив православного царя намісником Христа на землі. Синод 1503 року, а пізніше Церковний Собор 1508 року підтримали погляди Йосифа. Йосифляни стали найвпливовішою групою в РПЦ; майже всі російські єпископи XVI століття походили з Волоколамського монастиря та підтримували абсолютизм і державну церкву у Росії. Також саме у середовищі йосифлян виникла теорія Москви як Третього Риму.

У боротьбі з єретиками та євреями Йосип вимагав від держави каральних санкцій, включаючи тортури та страту.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

Йосиф Волоцький був канонізований в 1579 році. Мощі і вериги знаходяться в Успенському соборі Йосифо-Волоцкого монастиря. 14 червня 2009 року біля монастиря відкритий бронзовий пам'ятник Йосифу Волоцькому.

7 грудня 2009 року за проханнями підприємців, які постраждали від кризи 2008 року, Кирил (Гундяєв) оголосив Йосифа Волоцького покровителем православного підприємництва і господарювання.

У 2019 році Гундяєв оголосив Йосифа небесним покровителем фахівців матеріально-технічного забезпечення Збройних сил Російської Федерації.

Твори

[ред. | ред. код]
  • Послания Иосифа Волоцкого / подгот. текста А. А. Зимина, Я. С. Лурье; отв. ред. И. П. Еремин. — М.–Л.: Изд-во АН СССР , 1959. — 387 с.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Йосифляни [Архівовано 17 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. ↑ Joseph Volotsky - Ökumenisches Heiligenlexikon. www.heiligenlexikon.de (нім.). Процитовано 9 вересня 2025.

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Йосиф_Волоцький&oldid=46134531