Заліси
Ця стаття містить інформацію, яку треба перевірити на наявність недостовірних фактів і хибних даних. (жовтень 2020) |
| село Заліси | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Волинська область |
| Район | Ковельський район |
| Тер. громада | Заболоттівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA07060150030033402 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1499 |
| Населення | 1427 |
| Площа | 3,771 км² |
| Густота населення | 378,41 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 44144 |
| Телефонний код | +380 3366 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°37′16″ пн. ш. 24°17′20″ сх. д. / 51.62111° пн. ш. 24.28889° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
155 м |
| Водойми | Турське |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 44142, Волинська обл., Ковельський р-н, селище Заболоття, вул. Незалежності, 6. староста — с. Заліси, Ратнівський р-н, Волинська обл., 44144 |
| Карта | |
| Мапа | |
| |
|
| |
За́ліси — село в Україні, у Заболоттівській селищній громаді Ковельського району Волинської області. Населення становить 1427 осіб.
За кілометр на північ від села знаходиться озеро Турське. На заході — меліоровані землі колись непрохідного болота. Зі сходу і півдня — лісові масиви, серед яких за 4 кілометри від села розташоване озеро Туречно. До залізничної станції Заболоття дорогу з твердим покриттям довжиною 3,5 км побудовано у 1962 р.
До селища Ратне шосейний шлях довжиною 18 км.
У люстрації платників податків за 1500 рік сказано, що село звільняється від збору податків, бо його спалили татари й забрали людей у полон у тому самому році, коли вони спустошили Берестьє (Брест), тобто у 1499 р. Отже, перша писемна згадка про Заліси відноситься до 1499 року. Уже в 1501 році у селі налічувалось 11 дворищ, тобто великих господарств.
У люстрації-реєстрі 1501 р. говориться про Старі Заліси й інше поселення — Нові Заліси. Нове село знаходилося за болотом (Великим Болотом), згодом за ним закріпилася назва Заболоття.
У документах 1565 року відзначено, що в Залісах є двадцять осілих дворищ: Денисове, Івана, Олиська Куцевича, Бобровське. Зазначено також, що в 1565 році мешканці сіл Заліси і Тур спільно володіли млином, який приносив прибуток в двадцять золотих.
Село у ХІХ ст. мало значну кількість населення. Згідно з переписом 1898 року, тут проживала 1751 особа. Окрім православних мешкали особи, котрі сповідували римо-католицьку віру, а також 18 євреїв.
Мирне життя селян у ХХ ст. перервали Перша і Друга світові війни. У вересні 1939 року ряд мешканців воювали у польській армії. У червні 1941 року тут уже діяла німецька влада. За роки німецької влади розстріляно понад тридцять жителів села. Масові розстріли людей чинилися за селом на так званій гірці Вовківня. 103 юнаків і дівчат були вивезенні із села на примусові роботи в Німеччину.
Після закінчення Другої світової війни у село повернулись демобілізовані воїни. Серед них знаходився капітан медичної служби Денисюк Тимофій Іванович. Згодом він працював у лікарні Заболоття, завідував медичним пунктом у Залісах.
Частина мешканців брала участь у визвольних змаганнях за незалежність України. Багато з них репресовано. Вивезена на поселення в Сибір із трьома дітьми Мельничук Марія Григорівна, чоловік якої, Гордій Тихонович, знаходився в УПА. Репресовано на багато літ та вивезено сімʼю Козловського Володимира Юстиновича. Також були вивезені сімʼї Кіпеня Зінька, Кіпеня Дениса, Корецького Дементія, Корецького Павла. У роки демократизації й незалежної України реабілітовано понад десять осіб, як тих, що невинно потерпіли від тоталітарного режиму.[джерело?]
До 22 вересня 2016 року — адміністративний центр Заліської сільської ради Ратнівського району Волинської області[1].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1540 осіб, з яких 706 чоловіків та 834 жінки[2].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1421 особа[3].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,58 % |
| білоруська | 0,28 % |
| російська | 0,14 % |
- Денисюк Іван Овксентійович (1924—2009) — літературознавець, доктор філологічних наук, заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка.
- Круглій Микола Панасович — уродженець села, упродовж багатьох років очолював Ратнівську районну державну адміністрацію.[джерело?]
- Кіпень Сергій Панасович — після закінчення навчання на юридичному факультеті Львівського держуніверситету, працював суддею в Локачах, з 1967 року обраний членом обласного суду. З 2001 року, після реформування судової системи, — голова Апеляційного суду Волинської області. У 1997 році удостоєний звання Заслуженого юриста України.[джерело?]
- ↑ Заліська сільська рада Волинська область, Ратнівський район. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 10 жовтня 2020. Процитовано 4 жовтня 2020.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- Погода в селі Заліси [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
