Еріх Діненталь

Еріх Діненталь
Еріх Діненталь
нім. Erich Dienenthal
Народився	17 грудня 1915 ; Зіген, Арнсберг, Провінція Вестфалія, Прусське королівство, Німецька імперія
Помер	26 липня 1990 (74 роки) ; Зіген, Арнсберг, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН
Країна	Німеччина
Знання мов	німецька
Учасник	Друга світова війна
Військове звання	Майор
Нагороди
Штурмовий піхотний знак у сріблі	Нагрудний знак «За боротьбу з партизанами»
	; ; ;

Еріх Діненталь (нім. Erich Dienenthal; 17 грудня 1915, Зіген — 26 липня 1990, Зіген) — німецький офіцер, майор. Командир кавалерійських і козацьких частин вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

28 жовтня 1935 року поступив на службу в 1-1 батальйон 13-го кавалерійського полку, в якому служив до 11 листопада 1938 року.

3 11 листопада 1938 до 20 серпня 1941 року служив у 11-му (122-му) кавалерійському полку.

З 20 жовтня 1941 до 30 квітня 1943 року — командир 2-ї велосипедної роти розвідувального дивізіону 45-го полку 45-ї піхотної дивізії.

3 30 квітня 1943 до 28 лютого 1945 року — командир 1-го дивізіону 1-го козацького кінного полку.

З 28 лютого до 155 травня 1945 року — командир 1-го козацького кінного полку.

Єфрейтор (10 січня 1936)
Унтер-офіцер (12 січня 1936)
Фенріх (6 січня 1937)
Обер-фенріх (1 вересня 1937)
Лейтенант (1 січня 1938)
Обер-лейтенант (1 квітня 1940)
Ротмістр (1 квітня 1942)
Майор (1 березня 1944)

Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
Залізний хрест 2-го класу (6 грудня 1939)
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» (31 грудня 1939)
Штурмовий піхотний знак в сріблі (19 липня 1941)
Залізний хрест 1-го класу (19 серпня 1941)
Лицарський хрест Залізного хреста (14 грудня 1941)
Нагрудний знак «За поранення» в чорному (6 травня 1942)
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (15 серпня 1942)
Відзнака для східних народів 2-го класу в сріблі (9 грудня 1943)
Нагрудний знак ближнього бою в бронзі (19 березня 1944)
Мала срібна медаль поглавника Анте Павелича за хоробрість (Незалежна Держава Хорватія; 20 квітня 1944)
Відзнака для східних народів 1-го класу в сріблі (3 червня 1944)
Нагрудний знак «За боротьбу з партизанами» в бронзі (24 грудня 1944)
Військовий орден Залізного трилисника 1-го класу (Незалежна Держава Хорватія; 24 грудня 1944)

↑ ^а ^б Dienenthal, Erich - TracesOfWar.nl. www.tracesofwar.nl (нід.) . Архів оригіналу за 13 жовтня 2018. Процитовано 13 жовтня 2018.

Fellgiebel, Walther-Peer (2000) (in German). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtsteile [The Bearers of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945 — The Owners of the Highest Award of the Second World War of all Wehrmacht Branches]. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.
Scherzer, Veit (2007) (in German). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives [The Knight's Cross Bearers 1939—1945 The Holders of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939 by Army, Air Force, Navy, Waffen-SS, Volkssturm and Allied Forces with Germany According to the Documents of the Federal Archives]. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.