Ель-Джерід
| Ель-Джерід араб. شط الجريد | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
| 33°42′00″ пн. ш. 8°26′00″ сх. д. / 33.7° пн. ш. 8.4333333333333° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |
| |||
| Регіон |
Таузар[3] Кебілі[3] | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | солоне, безстічне озеро | |||
| Частина від |
Tunisian salt lakesd | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | до 5-7 тис. км² | |||
| Висота | 16 м | |||
| Довжина | 120 км | |||
| Ширина | 60 км | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| Вливаються | ґрунтові води | |||
| Інше | ||||
| Статус спадщини |
Рамсарське угіддя[3] і Об'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО[d][4] | |||
| Міста та поселення | Кебілі, Дуз, Таузар, Нефта | |||
| Geonames |
2470175 | |||
| ||||
| | ||||
Ель-Джерід (араб. شط الجريد) — велике безстічне, солоне озеро (шот) в центральній частині Тунісу.
Площа озера становить 5000-7000 км², що робить його другим за площею озером в Сахарі після озера Чад. Проте літом коли кількість опадів мінімальна, а температура повітря досягає +50 °C озеро майже повністю випаровується. Також влітку часто спостерігаються міражі.
Рослинність представлена галофітами, близько вадей зустрічаються зарості тамариску та дріку. По краях западин зустрічаються виходи артезіанських вод, навколо яких розташовані оази, в яких з давніх часів культивується фінікова пальма.
Наприкінці 19-го століття було заплановано побудувати канал який би сполучав Шотт-ель-Джерід із Середземним морем, та його так і не вдалося збудувати, оскільки озеро знаходиться вище від рівня моря.
Великі соляні рівнини Ель-Джарід були важливим джерелом фосфатів з моменту відкриття там корисних копалин у 1949 році. Нині ці рівнини перетинає дорога, яка стала маршрутом для туристів, які відвідують пустельні оазиси та внутрішні міста. Тозер (Тавзар) і Нефта (Нафта), головні міста-оазиси на периферії озера, відомі виробництвом фінікової пальми.

