Друкарня
Друка́рня[1], або типогра́фія[2][3], — поліграфічне підприємство, на якому виготовляють друковану продукцію (книги, газети, журнали, плакати тощо).
Перші друковані книги староукраїнською мовою видав Швайпольт Фіоль у своїй друкарні в Кракові («Осьмогласник» (1491) з дереворитом «Розп'яття», «Часословець» (1491), «Тріодь пістну» (не датована) і «Тріодь цвітну» (1491)).
В Україні перша друкарня в середині 15 ст.
У 1574–1650 роках в Україні діяли 25 друкарень, у 1651–1720 — лише 13[4].
Збереглися документи, відкриті тільки в останні роки, що у 1460 році львівський міщанин Степан Дропан подарував свою друкарню львівському Онуфріївському монастирю. Це перша з відомих згадок про друкарство в Україні і Львові зокрема. Уявний портрет першодрукаря Степана Дропана у майстерні створений сьогодні в рамках проекту «Українці у світі».
Друга з відомих в Україні друкарень заснована у 1573 році Іваном Федоровичем у Львові. Пізніше почали діяти Острозька друкарня, Києво-Печерська друкарня, Унівська, Почаївська та інші.
В СРСР розрізняли друкарні союзні, республіканські, крайові, обласні, міжрайонні й районні; великі, середні й дрібні.
В сучасних друкарнях є цехи основного виробництва (складальні, фотоцинкографські, стереотипні, виготовляння офсетних форм і форм глибокого друку, друкарські та брошурувально-палітурні) і допоміжного (наприклад, ремонтно-механічні).
Підприємства, де переважає офсетний друк або глибокий друк, називаються фабриками (наприклад, картографічна фабрика); великі друкарні, на яких застосовують два або три способи друку,— поліграфічними комбінатами. На базі великих друкарень створюють поліграфічні виробничо-технічні об'єднання.
- ↑ Друкарня // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- ↑ Типографія // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ типогра́фия друка́рня,-ні, типогра́фія,-фії // Ганіткевич Марія. Російсько-український словник з інженерних технологій: Понад 40 000 термінів. 2-е вид. / Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013.
- ↑ У Києві відкрилась виставка українських стародруків XVI–XVIII століть з унікальної приватної колекції. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 7 липня 2013.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- З вершин першого тисячоліття // Друкарство. — Вересень – грудень, 1998. — С. 6–13.
- Запаско Я., Мацюк О., Стасенко В. Початки українського друкарства. — Львів, 2000. — 222 с.
- Друкарня [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 385. — 1000 екз.