Перейти до вмісту

Драниця

Координати: 48°13′49″ пн. ш. 26°31′51″ сх. д. / 48.23028° пн. ш. 26.53083° сх. д. / 48.23028; 26.53083
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Драниця
Герб Прапор
Церква Різдва Пр. Богородиці
Церква Різдва Пр. Богородиці
Церква Різдва Пр. Богородиці
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область
Район Дністровський район
Тер. громада Мамалигівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA73040090030034170 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване до 1843
Населення 1986
Площа 1,57 км²
Густота населення 1265 осіб/км²
Поштовий індекс 60356
Телефонний код +380 03733
Географічні дані
Географічні координати 48°13′49″ пн. ш. 26°31′51″ сх. д. / 48.23028° пн. ш. 26.53083° сх. д. / 48.23028; 26.53083
Середня висота
над рівнем моря
118 м
Найближча залізнична станція Мамалига
Місцева влада
Адреса ради 60356, Чернівецька область, Дністровський р-н, с. Драниця
Карта
Драниця. Карта розташування: Україна
Драниця
Драниця
Драниця. Карта розташування: Чернівецька область
Драниця
Драниця
Мапа
Мапа

CMNS: Драниця у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Драни́ця — село в Україні, у Мамалигівській сільській територіальній громаді Дністровського району Чернівецької області. До 7 вересня 1946 офіційна назва - Шендряни (рум. Șendreni), назва яку на місцевому рівні і сьогодні використовують паралельно з офіційним "радянським").

Географія

[ред. | ред. код]

Село розташоване на лівому березі річки Прут. Через село проходить автошлях Н10 Чернівці-Кишинів. Біля села розташований Драницький орнітологічний заказник.

Історія

[ред. | ред. код]

Село засноване до 1843 року. Це невеликий населений пункт розташований біля молдовського кордону. Його історія сягає майже півтисячі років, одним із засновників села називають відомого бояріна цих країв гетьман Шендря з Долхешть часів Штефана Чел Маре, від імені якого походить історична назва села Шендряни. Шендря один з найшанованих бояр Штефана Чел Маре, що призводить до одружання Шендрі на Марії-сестрі господаря Молдови Штефана Чел Маре. В 1479-1481 Шендря займає посаду портаря сучавської стольної фортеці (аналог сучасного мінистра оборони), загинув гетьман Шендря під час битви в Римніку-Сарат 8 липня 1481.

Це свідчить, що назва має антропонімічне походження: в румунський мові (мова абсолютної більшості населення села) додавання суфикса "єнь / eni" до назви місцевості утворює назву населення цієї місцевості (Сучевєнь, Клужєнь, Мамаліжєнь, Чернеуцєнь, Київєнь) — тобто «Șendreni ( Шєндрєнь / Шендряни)» — піданні/ люді (населення) Шендрі.

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:

Мова Відсоток
румунська 97,33%
українська 2,21%
російська 0,4%


Символіка

[ред. | ред. код]

Щит розділений навпіл, синього та зеленого кольору, обрамлений дубовими листями (символізують міцність), колоссям пшениці (символізує багатство) та жовто-синьою стрічкою. На щиті символи двох частин села: N (Н) — « Negrinți (Негринці)», Ș( Ш) — « Șendreni (Шендряни)», два паралельно розміщені хрести, що означають дві діючі церкви. Внизу щита дві скрещені руки — єднання працьовитих жителів сіл Негринці та Шендряни в одне село Драниця.

Затверджений 24 листопада 2011р. рішенням №3-6/11 сесії сільської ради.

Прапор

[ред. | ред. код]

Трикольоровий, розміщений у горизонтальному положенні зверху донизу —темно-синій, жовтий та зелений.

Затверджений 24 листопада 2011р. рішенням №3-6/11 сесії сільської ради.

Прямокутне полотнище із співвідношенням сторін 2:3 складається з трьох рівних горизонтальних смуг синього, жовтого та зеленого кольорів.

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

[ред. | ред. код]

Погода в селі Драниця