Гульчук Юрій Миколайович
| Юрій Гульчук Юрій Миколайович Гульчук | ||
|---|---|---|
 Молодший сержант | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 4 лютого 1983 с. Плоске, Острозький район, Рівненська область, Україна | |
| Смерть | 19 червня 2022 (39 років) м. Харків, Україна (помер від поранень, яких зазнав у ході бойових дій) | |
| Національність | українець | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна Бої за Дебальцеве (2014) Битва за Донбас | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Ю́рій Микола́йович Гульчу́к (1983—2022) — молодший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну.
Народився 4 лютого 1983 року у с. Плоске Острозького району Рівненської області в родині військовослужбовця. Закінчив Львівське професійно-технічне училище, проходив строкову військову службу у Збройних силах України. Потім продовжив службу в армії за контрактом. У лютому 2008 року почав працювати слюсарем із ремонту рухомого складу моторвагонного депо «Христинівка» регіональної філії «Одеська залізниця».
У 2014 році добровольцем пішов воювати, служив розвідником розвідроти; брав участь у боях за Дебальцеве, де зазнав поранення. За мужність і відвагу при виконанні бойових завдань нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» та орденом «За мужність» III ступеня. У 2019 році продовжив службу.
У перший день російського вторгнення в Україну, 24 лютого 2022 року, військову частину, де він служив, окупанти обстріляли. Далі Юрій служив у 93-й окремій механізованій бригаді «Холодний Яр», був командиром стрілецького відділення. 16 червня 2022 року під час виконання бойового завдання в Харківській області підірвався на ворожій міні. Зазнавши поранень, помер у шпиталі міста Харків 19 червня.[1][2][3]
Похований у с. Бродівське (Рівненський район, Рівненська область). У нього залишилися дружина, 15-річний син та матір.[4]
- Орден «За мужність» III ступеня (20.07.2016) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.[5]
- Медаль «Захиснику Вітчизни».
- ↑ В Острозькій громаді в останню дорогу провели Героя-земляка. Рівненська ОДА. 1 липня 2022. Процитовано 1 липня 2022.
- ↑ Війна забрала життя молодшого сержанта з Черкащини Юрія Гульчука. ВиЧЕрпно. 21 липня 2022. Процитовано 21 липня 2022.
- ↑ Підірвався на міні: у боях за Україну загинув черкаський військовослужбовець. Суспільне Черкаси. 23 липня 2022. Процитовано 23 липня 2022.
- ↑ Під час бойового завдання на Харківщині загинув розвідник. Kharkiv Today. 21 липня 2022. Процитовано 21 липня 2022.
- ↑ Указ Президента України від 20 липня 2016 року № 306/2016 «Про відзначення державними нагородами України »
|
Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Молодші сержанти (Україна)
- Народились 4 лютого
- Народились 1983
- Померли 19 червня
- Померли 2022
- Військовики 93-ї окремої механізованої бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Нагороджені медаллю «Захиснику Вітчизни»
- Українські воїни, загиблі в російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Острозького району
- Персоналії:Уманський район
- Померли в Харкові
- Поховані в Рівненському районі